Трудове навчання

Тиждень трудового навчання

  З 02.03.2020 по 06.02.2020 в школі пройшов тиждень трудового навчання. 

 Учні розгадували кросворди, головоломки, ребуси, анаграми, криптограми. З випускними класами було проведено тестування на визначення відповідності типу професій. А також була проведена виставка найкращих робіт учнів школи. 

 Творчо і цікаво пройшов тиждень!

ТЕСТОВЕ Завдання

з трудового навчання 

9 клас

1.		Назвіть основну відмінність лінії обриву від розмірної лінії. А. Товщина.   Б. Довжина.  В. Форма.	1
2.		Яке із вказаних з’єднань являється рознімним? а. різьбове б. клейове в. паяне г. заклепкове	1
3.		Різьбу в отворі нарізають, використовуючи інструмент та пристосування, яке називається … А. Вороток.  Б. Напрямляч.  В. Плашкотримач.	1
4.		Назвіть матеріал с найбільшим вмістом вуглецю. А. У13.  Б. Ст. 3.  В. Сталь 65.	1
5.		Розмічання металевих заготовок виконують за допомогою: А. лінійки; Б. циркуля; В. кутника;          Г. всіх інструментів перерахованих у пунктах 1, 2, 3.	1
6.		Виберіть матеріал для виготовлення напилків.                    А. Ст3.                     Б. У13А.                                      В. Сталь 45.	1
7.		Для виконання операції свердління свердло з циліндричним хвостовиком закріплюють у (продовжіть твердження)... А. Піноль задньої бабки токарного верстата Б. Машинні лещата В. Свердлильний патрон Г. Струбцину	1
8.		Для обпилювання заготовок використовують ручний слюсарний інструмент: А. ножівку;          Б. напилок; В. надфіль.     Г.  шабер;	1
9.		Суцільну товсту основну лінію на кресленні використовують для зображення а. осьових ліній б. ліній невидимого контуру в. ліній видимого контуру Г. Обриву деталей великих розмірів	1
10.		Як позначають аркуш креслярського паперу, розмірами 210x297 ?           А.  А1           Б.  А4           В.  В5           Г.  А3	1
11.	Креслення деталі виконане від руки в глазомірному масштабі називають: А. Технічним малюнком Б. Ескізом В. Складальним кресленням		1
12.	Робоча зона – це … а). простір у межах якого при зручному положенні частин тіла можна дістати потрібний інструмент або матеріал; б). простір радіусом 1 м біля виконуючого роботу;		1

 

Тестове Завдання

з трудового навчання 

7 клас

1.		Під час виготовлення фанери листи шпону накладають один на одного волокнами під кутом:           а)   90°;           б) 45°; в)   180°;	1
2.		Яке із вказаних з’єднань являється рознімним? а. різьбове б. клейове в. паяне г. заклепкове	1
3.		Кришку столярного верстака виготовляють з А. Вогнетривких пластмас Б. Деревини хвойних порід В. Деревини твердих порід Г. Інструментальної сталі	1
4.		До листяних порід дерева належать: А. Бамбук, слива, кедр, аґрус, сосна Б. Залізне дерево, чорне дерево, смородина, червоне дерево В. Береза, дуб, клен, липа, тополя, ясен, бук, граб, осика, вільха Г. Сосна, ялина, кедр, модрина, шипшина	1
5.		Розмічання заготовок на фанері й деревині виконують за допомогою: А. лінійки; Б. циркуля; В. кутника;          Г. всіх інструментів перерахованих у пунктах 1, 2, 3.	1
6.		Розрізняють столярні ножівки для: А. чорнового, чистового і мішаного пиляння; Б. поздовжнього, поперечного і діагонального пиляння; В. поздовжнього, поперечного і мішаного пиляння;          Г. чорнового, поперечного і поздовжнього пиляння.	1
7.		Для виконання операції свердління свердло з циліндричним хвостовиком закріплюють у (продовжіть твердження)... А. Піноль задньої бабки токарного верстата Б. Машинні лещата В. Свердлильний патрон Г. Струбцину	1
8.		Для початкового (грубого) стругання дерев’яних поверхонь використовують ручний столярний інструмент: А. шерхебель;          Б. стамеска; В. долото.     Г.  рубанок;	1
9.		Суцільну товсту основну лінію на кресленні використовують для зображення а. осьових ліній б. ліній невидимого контуру в. ліній видимого контуру Г. Обриву деталей великих розмірів	1
10.		Як позначають аркуш креслярського паперу, розмірами 210x297 ?           А.  А1           Б.  А4           В.  В5           Г.  А3	1
11.	Креслення деталі виконане від руки в глазомірному масштабі називають: А. Технічним малюнком Б. Ескізом В. Складальним кресленням		1
12.	Робоча зона – це … а). простір у межах якого при зручному положенні частин тіла можна дістати потрібний інструмент або матеріал; б). простір радіусом 1 м біля виконуючого роботу;		1

Учнівський творчий проект

"Ручка для письма"

http://ru.calameo.com/read/000606958c63432f3bff9

Учнівський творчий проект

"Іграшка головоломка"

http://ru.calameo.com/read/00060695817934d26dddb

Критерії виставлення оцінок за учнівський проект 

http://ru.calameo.com/read/000606958474114a03141

Технологія виготовлення виробу

в процесі роботи над проектом

4 лютого 2015 р. в Новополтавсьій ЗОШ відбувся  семінар практикум вчителів трудового навчання.

4 лютого 2015 р. в Новополтавсьій ЗОШ відбувся  семінар практикум вчителів трудового навчання на тему:"Інтеграція ІКТ в навчальний процес викладання трудового навчання". Під час семінару був проведений відкритий урок технології в 10 класі з використанням ІКТ. Тема уроку:"Створення банку ідей на основі зібраної інформації", в процесі уроку учні створювали клаузуру майбутнього виробу. Також на семінарі розглядалося питання використання ІКТ, як фактор успішного рішення питаня розвитку різних здібностей учнів.

Конспект відкритого уроку.

План-конспект  уроку технології

Клас 10

Тема. Створення банку ідей на основі зібраної та проаналізованої інформації.

Мета: Закріпити знання про сутність творчості, зміст та технологію створення банку ідей; формувати вміння створювати банк ідей передбачуваних об'єктів проектування. Розвивати творче та логічне мис­лення, просторову уяву. Виховувати свідоме ставлення до навчання наполегливість, вимогливість, акуратність, патріотизм.

Тип уроку. Комбінований.

Обладнання:ПК, зошит, креслярське приладдя

Проект. Технологія художньої обробки деревини випилюванням.

Література:

    Коберник О.М. Технології:10кл.: підручник / О.М.Коберник, А.І Терещук, О.Г.Гервас [та ін.] – К.:Літера ЛТД, 2010. – 160с.: іл..

     Мадзігон В.М. Трудове навчання: 10кл.: Підруч. Для загальноосвіт.  навч.  закл. / В. М. Мадзігон, Г. А. Кондратюк та ін.. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2006. – 192 с.: 46-68.

План проведення уроку

І. Організаційна частина (2 хв.)

ІІ. Основна частина (40хв.)

1. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (8 хв.)

2. Повідомлення теми, мети, завдань уроку (2 хв.)

3. Вивчення нового матеріалу (10 хв.)

4. Практична робота (20 хв.)

      ІІІ. Заключна частина (3 хв.)

1.     Підсумок уроку. Рефлексія.

2.     Домашнє завдання.

Повторити конспект, створити ескіз майбутнього виробу.

Хід уроку

І. Організаційна частина

• Перевірка присутніх.

      ІІ. Основна частина

1. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів

       Тестовий контроль знань.

1. Визначте та охарактеризуйте основні джерела інформації.

2. Що називають Інтернетом? Охарактеризуйте його можливості.

3. Які існують способи пошуку інформації в мережі Інтернет?

2. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

Учитель записує на дошці тему уроку, повідомляє навчальну мету та визначає такі завдання уроку:

• визначити послідовність створення банку ідей;

• створити власний банк ідей передбачуваних об’єктів проекту­вання.

3. Вивчення нового матеріалу

Створення банку ідей

Чи може процес творчості бути керованим?

Чи може людина навчитися робити творче відкриття?

І до сьогодні серед учених немає одностайної думки стосовно відповіді на ці та подібні запитання. Завжди існували науковці, які висловлювали думку, що творчі відкриття — це результат випад­ковості, сфера підсвідомого, непов’язана з логікою та інтелектом. Інші вчені, ґрунтуючись на ідеях І. П. Павлова, В. М. Бехтєрева, вважають, що процес творчості може відбуватися на заниженому рівні активності свідомості або на рівні підсвідомості. Але це тра­питься, якщо йому передувала розумова робота з накопичення пев­ної інформації про досліджуваний об’єкт.

Сьогодні спеціальні дослідження показують, що творче від­криття можливе тоді, коли дослідницький пошук підготовлений системою знань і йому передує напружена розумова діяльність ви­нахідника. Після цього мозок за певний проміжок часу синтезує проведену роботу у вигляді творчої ідеї. Спрощено це виглядає так, ніби в комп’ютер уводять певний обсяг інформації, а через деякий час, коли він обробить її за спеціальною програмою, видає розв’язок задачі.

Людина за власним бажанням може розвинути в собі вміння, здібності, риси характеру, спрямовані на вироблення творчих, оригінальних ідей, що дасть змогу створювати чи відкривати щось нове, практично в будь-якій галузі людської діяльності, а не лише у сфері виробництва. Серед таких умінь творчого характеру, що мо­жуть бути сформовані, вважають уміння створювати банк ідей та пропозицій.

Одним із завдань створення такого банку є впорядкування ін­формації з метою її аналізу, що прискорює процес вироблення твор­чих ідей і, відповідно, створення нового об’єкта чи його вдоскона­лення.

      Створення банку ідей. На попередніх уроках ми розгляда­ли, як накопичувати та систематизувати потрібну інформацію для проекту, а також збирали та систематизували інформацію. Сьогодні ми будемо працювати з цією інформа­цією — відбирати ідеї, аналізувати, ставити чи уточнювати на ос­нові зібраної інформації завдання проекту .

     Пошук інформації, яка стосується певної проблеми або галузі виробництва, супроводжується її накопиченням. Досить часто ве­ликий обсяг інформації не лише «загромаджує» комп’ютер, але й залишається не використаним у дослідницькій роботі. Тому ми будемо намагатися впорядкувати та систематизувати знайдену інформацію, щоб більш якісно скористатися зібраним матеріалом, який було накопичено під час дослідження й вивчення проблеми.

Кожну знайдену ідею необхідно проаналізувати, виділивши по­зитивні та негативні сторони. Якщо мова йде про виготовлення певного виробу, необхідно з’ясувати, як даний об’єкт буде розв’язувати поставлені завдання (проблему), чи буде зручним у користуванні, задовольняти встановленим технологічним вимо­гам тощо. Інакше кажучи, працюючи над створенням конкретного об’єкта, дизайнер переглядає всі можливі шляхи розв’язку пробле­ми, що проявляється у вигляді набору образів майбутнього виро­бу — банку ідей та пропозицій. Проте, мова тут іде не лише про можливі форми майбутнього виробу у вигляді замальовок чи ескізів, а й добір конс­трукційних матеріалів, комбінації різноманітних ідей, зміни в ко­льорі, варіанти компоновки складових частин виробу, товарного вигляду. До банку ідей ми будемо повертається протягом усього періоду роботи над проектом, доповнюючи його і перегляда­ючи ті чи інші пропозиції для використання в роботі. Отже, підсумовуючи, відзначимо, що головним правилом ство­рення банку ідей є: скопійовані або виконані власноруч рисунки, замальовки, ідеї у вигляді записів — увесь обсяг накопиченої ін­формації, який може стати в нагоді під час виконання наступних етапів проектування виробу який необхідно зберігати та класифі­кувати.

З чого починають створення банку ідей? Як правило, дизайнери використовують так звану клаузуру.

Клаузура — це великий аркуш паперу, на якому презентовані різноманітні варіанти майбутнього виробу в загальному вигляді, з прорисовкою окремих частин чи деталей. Аркуш із клаузурою по­винен мати завершену композицію стосовно виробу чи проекту в цілому. Під час такої роботи можна застосовувати будь-які зобра­жувальні засоби — від власноруч виконаних малюнків та ескізів до кольорових і скопійованих зображень.

Під час створення клаузури проявляється творча фантазія дизайнера, уміння застосовувати зібрану інформацію про до­сліджувану проблему чи об’єкт проектування. Тому аркуш кла­узури може містити зображення, які відображають асоціатив­ні, фантастичні, природні аналогії, якими користується дизайнер, чи скопійовані рисунки, фотографії з інших джерел. Дизайнер може коротко відобразити суть ідеї з відповідними написами, запитаннями, декількома варіантами розв’язків проблеми тощо.

Отже, банк ідей та пропозицій має складатися з комплексу інформації, яка стосується об’єкта проектування і відповідає за змістом та кількістю певному етапу проектування виробу. Проте для загального випадку, з метою класифікації зібраної інформа­ції, структуру банку ідей можна представити у вигляді схеми (Рис. 3).

4. Практична робота

Створити клаузуру, проаналізувати її, розробити ескіз майбутнього виробу   

 4.1. Поточний інструктаж

• слідкувати за дотримуванням вимог, що ставляться перед учнями;

• допомагати учням у разі потреби;

• звертати увагу учнів на типові помилки та хиби під час вико­нання практичної роботи;

• відзначати правильність навчальних дій учнів.

ІІІ. Заключна частина

 Підсумок уроку

По закінченню практичної роботи слід узагальнити всі ті недоліки, які допускали учні у процесі її виконання.

Проаналізувати їх та вказати учням, щоб у майбутньому вони не допускали таких помилок. Продемонструвати правильно виконані роботи. Дати загальну характеристику роботи учнів. Виставити оцінки за практичну роботу учнів.

Рефлексія (усвідомлення набутих знань, виконаної роботи) 1. Що нового ви дізналися на уроці?2. Чи можна скористатись отриманими знаннями у повсякденно­му житті? Де і за яких умов це може бути?

Домашнє завдання.

Повторити конспект, створити ескіз майбутнього виробу.

Презентація до уроку.

Презентація до відкритого уроку

План – конспект відкритого уроку

Тема: «Читання та деталювання складальних креслень»

Мета:розкрити поняття «деталювання» та порядок його виконання;формувати уміння і навички читання та деталювання складальних креслень; розвивати вміння визначати конструктивну форму і розміри деталей, які входять у складальну одиницю;

виховувати графічну культуру, самостійність, наполегливість в оволодінні знаннями;

розвивати просторову уяву, увагу, аналітичне мислення, пам'ять, спостережливість.

Навчально–методичне забезпечення: індивідуальні картки – завдання, комп’ютер, презентація Microsoft PowerPoint, креслярські інструменти і приладдя.

Тип уроку: Комбінований

Зміст уроку

1. Організаційний момент

Перевірка наявності учнів та готовності їх до заняття (наявність приладів, інструментів, матеріалів, організація робочого місця).

2. Повідомлення теми, плану і очікуваних результатів заняття

Тема уроку:Читання та деталювання складальних креслень.

План уроку:

1.    Поняття про деталювання.

2.    Порядок читання та деталювання складальних креслень.

3.    Масштаб пропорційності, його призначення.

Очікувані результати: Навчитися читати складальні креслення та виконувати деталювання. Вдосконалювати графічні вміння з оформлення технічних креслень.

2. Актуалізація опорних знань

2.1.Тестовий контроль знань.

2.2. Питання для повторення:

-      На які вироби виконують складальні креслення?

-      Що ми називаємо складальним кресленням?

-      Яке призначення складальних креслень?

-      Назвіть зміст складального креслення.

-      Який конструкторський документ додається до складального креслення?

-      Яке призначення специфікації?

-      Назвіть конструкторські документи, за якими виготовляються деталі. Яка між ними різниця? Чим вони подібні?

3. Мотивація навчальної діяльності

(Проводиться з використанням перспективно-спонукальних мотивів, які ґрунтуються на розумінні прикладного значення теми)

Ви вже знаєте, що для того, щоб виготовити виріб, який складається з кількох деталей, спочатку потрібно виготовити ці деталі. Для виготовлення деталей необхідні їх креслення. Для складання деталей у виріб потрібно мати складальне креслення. Вивчаючи тему «Складальне креслення» ви виконували ескізи деталей готової складальної одиниці, а потім за ескізами викреслювали складальне креслення.

Як ви вважаєте,  чи можна, використовуючи готове складальне креслення виробу, виготовити кожну деталь? (створення проблемної ситуації). Обґрунтуйте свою відповідь.

Якщо можна, то де ми візьмемо розміри деталей, коли складальне креслення є друкарською копією?

Так, в практиці проектування робочі креслення деталей отримують, використовуючи інформацію, яка міститься на складальному кресленні. Цей процес називають деталюванням. Деталювання – це не просто копіювання зображення зі складального креслення, але й певна творча робота

Перед початком деталювання слід прочитати складальне креслення. Це означає: визначити будову виробу, взаємодію його складових частин, їх призначення, встановити характер роботи механізму. Тобто уявити та зрозуміти будову та принцип роботи пристрою. Аж потім ,  виконувати робоче креслення деталі, яке  має містити не тільки зображення, а й інші дані необхідні для її виготовлення: розміри, шорсткість, матеріал і т. п.

4. Конструювання викладу нового матеріалу

4.1 Поняття про деталювання.

Деталювання – процес виконання робочих креслень деталей виробу за складальним кресленням.

4.2 Порядок читання та деталювання складальних креслень.

Процес  деталювання, насамперед, розпочинається з 1 етапу –читання складального креслення.

Послідовність читання складального креслення:

1.    Прочитати основний напис і з нього дізнатися про назву виробу, його масу, масштаб зображення;

2.    Ознайомитись зі специфікацією, розглядаючи її разом із кресленням виробу. Так дізнатися, з яких деталей складається виріб, яка їх кількість, назва. З’ясувати, які стандартні деталі входять до виробу.

3.    Вивчити складальне креслення в цілому, тобто подивитись, які на кресленні виконано зображення (вигляди, розрізи, перерізи, виносні елементи) і яке призначення кожного з них.

4.    Визначити розміри, які нанесені на кресленні.

5.    Вивчити способи з’єднання деталей між собою, характер взаємодії складових частин виробу в процесі його роботи (які частини рухомі, нерухомі, спосіб передачі руху,  спряжені поверхні)

6.    Визначити призначення виробу та принцип його дії.

7.    Визначити послідовність складання та розбирання виробу.

Найперше застосування знань.

Для прикладу прочитаємо дане складальне креслення.(Складальне креслення подано на плакаті та у зменшеному вигляді у кожного учня на столі).

Запитання до складального креслення:

1.    Як називається виріб? У якому масштабі виконано зображення  цього виробу? Яка маса клапана?

2.    Зі скількох деталей складається клапан? Назвіть ці деталі. Чи є у виробі стандартні деталі? (Студенти самостійно визначають назви деталей, а потім порівнюють свої відповіді з назвами деталей, поданих у специфікації)

3.    Скільки зображень наведено на кресленні? Назвіть ці зображення і їх призначення.

4.              Які розміри нанесено на кресленні? Назвіть габаритні, приєднувальні, довідкові розміри?

5.    Як деталі з’єднані між собою?

6.    Яке, на вашу думку, призначення виробу та принцип його дії ?

7.    Де в техніці застосовують такий пристрій?

8.    Визначте послідовність складання та розбирання виробу.

Орієнтовні відповіді на запитання до складального креслення:

1.            Виріб називається «Ручка ». Зображення цього виробу виконано у масштабі 1:1.

2. Ручка складається з 4 деталей. Деталь 1 – основа, деталь 2 – рукоятка, деталь 3 – болт, деталь 4 – кільце.

3. Креслення ручки виконано в двох зображеннях. На місці головного вигляду– простий фронтальний розріз площиною, що проходить через вісь симетрії деталі.Цей розріз дає змогу виявити внутрішню будову всіх деталей. Також на головному вигляді виконано місцевий розріз.

4. На кресленні показано габаритні розміри 92 ,60, 44; приєднувальні 4 отвори Ф5.

5. Виріб має рознімне різьбове з’єднання за допомогою болта та вільно спряжене з’єднання.

6. Ручка призначена для відкривання та закривання дверей.

Основа приєднується до рукоятки за допомогою болта, рукоятка та кільце вільно спряжені.

7. Послідовність складання виробу: основа , кільце, рукоятка, болт.

Послідовність розбирання виробу – в зворотному порядку.

2. Визначення дійсних розмірів деталей

Для того, щоб накреслити робоче креслення деталі за ескізом цієї деталі слід визначити  її дійсні розміри . Ці розміри необхідно взяти зі складального креслення. Але виготовляючи креслення для підручників та посібників зображення пропорційно зменшують. Тому, щоб правильно зняти розміри елементів деталі на складальному кресленні і перенести їх на робоче, користуються  двома способами: спеціальним графіком пропорційного масштабу або визначенням коефіцієнта  зменшення розмірів.

Розглянемо побудову графіка пропорційного масштабу і користування ним.

На аркуші міліметрового паперу проводять дві взаємно перпендикулярних прямі, які перетинаються в точці О. На горизонтальній прямій від точки О праворуч циркулем- вимірювачем відкладають довжину відрізка, взятого з креслення, розмір якого позначений. Потім по вертикальній лінії від точки О відкладають дійсний розмір цього відрізка, позначений на кресленні. З отриманих точок проводимо перпендикуляри до перетину в точці М. З’єднавши точку О з точкою М, отримаємо лінію масштабу 1:1. Цей графік пропорційного масштабу використовують для визначення розмірів усіх деталей, що входять до цього складального креслення. Користуємося цим графіком так: вимірявши циркулем–вимірювачем розміри потрібного елементана складальному кресленні відкладають його від точки О на горизонтальній прямій. З отриманої точки піднімають перпендикуляр до перетину з прямою ОМ. Величина цього перпендикуляра і буде дійсним розміром елемента, що вимірюється.

Розглянемо спосіб визначенням коефіцієнта  зменшення розмірів. Для того, щоб визначити цей коефіцієнт знаходимо на кресленні найбільший розмір(чим більший розмір, тим менша похибка при розрахунках). Виконуємо вимірювання цього розміру на зображенні. Поділивши більше число на менше отримаємо коефіцієнт зменшення розмірів.Потім, щоб визначити розміри, не вказані на складальному кресленні, необхідно виміряти їх на кресленні і отримані величини помножити на коефіцієнт.

Щоб запобігти великій кількості підрахунків, частіше використовують графічний метод.

Виконання вправи: побудова пропорційного масштабу для складального креслення виробу «Рукоятка дверна».

5. Закріплення  та узагальнення засвоєного матеріалу

5.1Фронтальне опитування

Перелік питань

-        Що таке деталювання ?

-        Назвіть етапи виконання деталювання.;

-        Що означає прочитати складальне креслення?

-        Чи має відповідати кількість зображень  окремої деталі на складальному кресленні кількості зображень на складальному кресленні?Чому?

-        Як можна визначити справжні розміри деталі на кресленні, якщо складальне креслення не в натуральному масштабі?

-         

6. Підведення підсумків заняття і повідомлення домашнього завдання

6.1 Рефлексія(Учні осмислюють набуті на занятті знання )

Прийом незакінчених речень

Сьогодні на занятті я дізнався…

Я навчився…

Я зрозумів, що…

У мене вийшло…

Тепер я зможу

Мені хочеться…

6.2 Домашнє завдання:вивчити опорний конспект,за заданим планом прочитати складальне креслення виробу .

Презентація до відкритого уроку.
https://drive.google.com/open?id=1FWovhWSng-1KpmzXmsdXmcPKHRudR2ec  -Презентація до відкритого уроку.


Творчі роботи учнів на ІІІ етап Всеукраїнської олімпіади з трудового навчання
https://drive.google.com/open?id=1jxwF4yF3rQTpzyBJ9nG7ysfn83Xt-i1a - 8 клас Руснак Аліна.
https://drive.google.com/open?id=1RM1wgsQe3V4WF6bqjrHNDYcqnaPhWZ_5 - 10 клас Онопрієнко Катерина.