Досвід роботи

Використання ІКТ на уроках трудового навчання

 

                                                                   Зміст

Вступ Розділ І. Роль та місце інформаційних технологій у навчально виховному  процесі в загальноосвітнього закладу. 1.1. Сутність використання  інформаційних технологій на уроках трудового навчання 1.2  Переваги та недоліки використання ІКТ в навчанні 1.3.Застосування інтерактивних технологій  для розвитку творчих здібностей учнів Розділ II. Узагальнення методичних рекомендацій щодо використання ІКТ на уроках трудового навчання. 2.1  Загальні методичні рекомендації щодо застосування засобів мультимедіа у навчальному процесі 2.2 Можливості програми PowerPoint при створенні мультимедійних  засобів ВИСНОВОК Список використаних джерел Додаток

2 4 6 8 14 15 20 21 23

                                                    

                                                                 Вступ

      Сучасний етап розвитку середньої загальноосвітньої школи пов’язаний з необхідністю розв’язання проблеми підвищення інтелектуального рівня, пізнавального і творчого потенціалу учнів. Нові інформаційні технології мають величезний діапазон можливостей для вдосконалення навчального процесу і системи освіти в цілому. В цьому плані заслуговує уваги макроконтекст, який передбачає зміни системи освіти, що склалася, відповідно до вимог інформаційного простору, що складається, пропонує для цього засоби рішення шляхом використання нових інформаційних технологій. Мультимедіа є формою організації навчання, в рамках якої плідно реалізуються ідеї інтенсифікації, спрямовані на пошук максимально ефективних методів і засобів навчання, адекватних його цілям і змісту; інтеграції педагогічної науки і практики; цілісності і безперервності педагогічного процесу. Проте в процесі розв’язання дидактичних завдань у межах використання інформаційних технологій в трудовому навчанні ми стикаємося з суперечністю між бажанням передати комп’ютеру максимум педагогічних функцій і можливостями комп’ютера ефективно реалізувати ці функції. Пізнавальні процеси - сприйняття, увага, уява, пам'ять, мислення, мова, – виступають як найважливіші компоненти будь-якої людської діяльності. Для того, щоб задовольнити свої потреби, спілкуватися, грати, вчитися і працювати, людина повинна сприймати світ, звертати увагу на ті або інші моменти або компоненти діяльності, уявляти те, що їй потрібно робити, запам'ятовувати, обдумувати, висловлювати думки. Тому, без участі пізнавальних процесів людська діяльність неможлива, вони виступають як її невід'ємні внутрішні моменти. Вони розвиваються в діяльності, і самі є особливими видами діяльності. Тому сьогодні ми будемо говорити про використання інформаційно - комунікаційних технологій в процесі вивчення трудового навчання та технології.         Спробуємо теоретично обґрунтувати і виявити переваги впровадження використання інформаційних технологій  в процес трудового навчання середньої загальноосвітньої школи. Гіпотеза виражається в наступному припущенні: якщо в процесі трудового навчання в середній загальноосвітній школі будуть використані інформаційні технологій для підготовки до проведення занять і створення дидактичного матеріалу, то це сприятиме:      

-підвищенню ефективності трудового навчання в середній загальноосвітній школі (поліпшення засвоєння навчального матеріалу;

−   зменшення часу розв’язання стандартних завдань;

−   сформованість практичної спрямованості знань учнів;

    −  поліпшенню поведінкового, емоційного, позитивного ставлення до трудового навчання й інших предметів, що вивчаються в школі, підвищенню інформаційної культури учнів, розвитку їхньої пізнавальної і творчої активності. Методи дослідження: теоретичні емпіричні обробки результатів дослідження.

Розділ І. Роль та місце інформаційних технологій у навчально виховному  процесі в загальноосвітнього закладу.

1.1. Сутність використання  інформаційних технологій на уроках трудового навчання

Передавання знань є складовою людської діяльності, тому застосування новітніх інформаційних технологій у галузі освіти зумовлені двома чинниками. З одного боку, це необхідність підготувати учня до його майбутнього робочого місця, а з іншого - необхідність більш ефективної передачі знань, до швидкого сприйняття й обробки інформації, яка надходить, успішно її відображати і використовувати. Наявність знань та вмінь з інформаційних технологій стає базовою вимогою для випускника школи. Молода людина, яка не володіє сучасними ІКТ, яка не ознайомилася з технологіями Інтернет у ЗНЗ, буде неминуче відкинута за межі сучасного інформаційного суспільства.

Сьогодні гострою є потреба розробки і впровадження нових технологій формування знань, умінь і навичок, нового змісту, методів, засобів навчання, дидактично-методичного забезпечення в цілому. Впровадження ІКТ в освітню систему України та формування єдиного інформаційно-освітнього простору - одні з пріоритетних напрямів сучасної державної політики. Науково-методичні основи використання ІКТ у навчально-виховному процесі в середовищі

"1 учень - 1 комп'ютер"основною метою ІКТ навчання є підготовка учнів до життєдіяльності, яка відповідає умовам інформаційного суспільства. Педагогічним завданням ІКТ навчання є підвищення якості, інтенсивності і ефективності уроку; розвиток творчості учня; формування інформаційної культури учня.

Технології повинні бути наповнені предметним змістом: вони мають стати для школяра засобом, який полегшує процес набуття нових знань і вмінь.

Використання на уроках трудового навчання  ІКТ  дає ряд переваг:

-                економія часу;

-                можливість багатогранної і комплексної перевірки знань учнів;

-                підвищення мотивації до навчання, інтересу учасників навчального процесу до уроків;

-                можливість учневі обирати свій темп роботи;

-                самостійність роботи та ін.

Використання на уроках інформаційно-комунікаційних технологій допомагає вирішувати наступні задачі:

-                забезпечення диференційного підходу до навчання;

-                організація колективної та групової  роботи;

-                підвищення наочності уроків трудового навчання  (використання ілюстративного матеріалу, схем, статистичних даних);

-                моделювання процесів, що вивчаються (інтерактивні плакати, відео фрагментів; презентацій; рекламних роликів; ТВ – програм);

-                пошук інформації з різноманітних джерел (використання мультимедійних енциклопедій, відкритої багатомовної мережевої енциклопедії  Вікіпедії; електронних підручників)

-                забезпечення зворотного зв’язку, контроль та перевірку засвоєння навчального матеріалу (тести різних рівнів, як на CD – дисках,  так і тренажерів, випробуваних тестів ресурсу Internet);

-                пошук необхідних ресурсів для занять (Інтернет тощо);

-                забезпечення між предметних зв’язків при викладанні (інформатика робота з програмами – Power  Point, Microsoft Word, Excel, Publisher, WinRAR ).

ІКТ одна із основних видів креативних технологій, важливою властивістю якої є інтерактивність, що надає користувачеві можливість зворотного зв'язку, можливість підвищити зацікавленість до предмету (за допомогою анімації, показу відеороликів, красивих зразків виробів), можливість використання різноманітних прийомів та методів при проведенні уроків та сприяє кращому засвоєнню матеріалу.

Враховуючи все вище сказане можна підсумувати, що використання інформаційно-комунікаційних технологій розширює можливості навчально-виховного процесу, забезпечує ефективність освіти, готують молоде покоління до життя в інформаційному просторі,  дає можливість для розвитку творчого потенціалу учнів.

1.2 Переваги та недоліки використання ІКТ в навчанні

Очевидно, що навіть слабо підготовлений вчитель має переваги над самим досконалим комп'ютером. Справа в тому, що міжособистісні взаємовідносини не вдається формалізувати за допомогою алгоритмів. Сьогодні погляди, смаки та ставлення до подій, що відбуваються, формуються у підростаючого покоління переважно під впливом засобів масової інформації, комунікації, освітніх інформаційних технологій, що викликає необхідність актуалізації питання комп'ютеризації освіти. Цій важливій проблемі пильну увагу приділяють не лише діячі освіти, а й психологи.

Визначимо позитивні сторони використання ІКТ:

- Забезпечують високий рівень інтерактивності між учнем і матеріалом.
- Можна розробляти і вдосконалювати різноманітні навчальні стилі і взаємодії, що стало можливим завдяки застосуванню інтерактивного відео.
- Формат CD дисків забезпечує великі об'єми для зберігання інформації, що стимулює навчання, яке включає перегляд значних баз даних (текстів, графіки, відео).
- Існує можливість підключення через мережу, що значно заощаджує час і гроші.
- Об'єднує звук та зображення з навчанням на базі ПК.

- Ціни на технічне забезпечення для систем мультимедіа та на СD-диски порівняно низькі.

- Приваблює значну кількість користувачів, які навчаються.

- Збереження даних у цифровому форматі надає більших можливостей для навчання, матеріал може розглядатися покроковo з різними рівнями деталізації.
- Різна швидкість показу (відтворення) дозволяє аналізувати рух, або окремі кадри, доповнювати коментарями тексти, графіку, стоп-кадри, зображення рухів у динаміці.
- Сприяє мотивації та заохоченню учнів.

- Є можливість одержати доступ до будь-якого відеокадру або їхній послідовності практично миттєво.

- Використовуючи гнучкість інтерактивного відео, в межах потужності даного засобу подання

- інформації, можна створювати різноманітні варіанти переміщень статичного та динамічного відео,

- графіки, аудіо треків.

- Можна передавати і подавати інформацію в чіткому і структурованому вигляді, зберігаючи гнучкість.

- Інформацію легко поновлювати і конвертувати в інші формати.
- Порівняно легко навчитися працювати з електронною поштою і дискусійними форумами.
- Учень може сам вибирати темпи та час освоєння матеріалу.

- Скорочується час, витрачений на заняття, відповідно залишається більше часу для роботи та відпочинку.

Недоліки використання ІКТ:

- Кожному учню необхідний доступ до комп'ютера.

- Потрібне спеціальне обладнання для роботи програм .

- Розробка може вимагати значних фінансових затрат та затрат часу.

- Internet надає величезну кількість інформації, яка може збивати учнів.

- Стандарти знаходяться у стадії розробки і поки що не можна визначити, хто буде займати

- провідні позиції.

- Системи мультимедіа представляють насичене інформацією середовище і для того, щоб  експлуатувати їх у повному обсязі, потрібний добір значної кількості матеріалів.
- Доступ із робочого столу до технічного забезпечення може бути проблематичним, зокрема, в корпоративних мережах.

- Невисока якість зв'язку.

- Неможливе передавання особистого відношення або поведінки

- Для декого з учнів важко сприймати інформацію з екрана.

- Практично відсутні мультимедійні програми українською мовою.

- Не розроблена методика використання в освіті.

1.3. Застосування інтерактивних технологій  для розвитку творчих  дібностей учнів 5-9 класів

 Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ ст. визначає головною метою освіти «створення умов для розвитку й самореалізації кожної особистості, як громадянина України, формування покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства» [6, с. 16]. Саме тому в національній системі освіти пріоритетним напрямком є особистісний розвиток, який пов’язаний із формуванням творчого потенціалу, розвитку творчих здібностей.

Розв’язання даної проблеми в процесі трудового навчання пов’язане з доцільним використанням різних методів і засобів, у тому числі, і застосування ІКТ.

Однією з найголовніших ознак творчої людини дослідники вважають наявність здібностей, які розглядаються як індивідуально-психологічні надбання людини, що відповідають вимогам творчої діяльності і є умовою її успішного виконання, це синтез властивостей людини, її рис характеру, які характеризують ступінь їх відповідності вимогам певного виду діяльності та обумовлюють рівень результативності цієї діяльності [5].

Творчі здібності пов’язуються з створенням нового, оригінального продукту, з пошуком нових засобів, методів отримання інформації та реалізації її у практичній діяльності.

Найбільш ефективно ці завдання можуть бути вирішені шляхом використання в навчанні сучасних педагогічних технологій у поєднанні з інформаційними засобами, які забезпечують цілісний розвиток особистості, становлення її творчого потенціалу.

Використання ІКТ в освіті – це широке впровадження в педагогічну практику психолого-педагогічних розробок, що дозволяють інтенсифікувати навчальний процес, та створення можливості легкого доступу учнів до практично необмеженого обсягу інформації та її аналітичної обробки, підсилення інтелектуальних можливостей, створення умов для перебудови їхньої пізнавальної діяльності [8].

Інформаційні технології забезпечують інтерактивність навчання, що сприяє врахуванню індивідуальних особливостей учня під час формування творчих здібностей. Інтерактивне навчання сприяє формуванню атмосфери співробітництва та взаємодії. В міру того як учень просувається в навчанні, комп’ютер аналізує його відповіді, і на основі цих даних визначає подальші відповідні індивідуальні види діяльності, наприклад: допоміжна інформація в разі виникнення труднощів у розумінні матеріалу, детальніший розгляд теми, що викликала зацікавленість, або можливість повторити чи пропустити певний розділ цього заняття. Інтерактивне навчання передбачає моделювання різних ситуацій, використання ігор, вирішення проблем на основі аналізу відповідної навчальної ситуації, тобто учень приймає обґрунтовані рішення з елементами творчості. В умовах інтерактивного навчання є можливість організувати диференційоване навчання, котре максимально враховує умови  формування творчих здібностей учнів.

Комп’ютер дозволяє більш широко використовувати міжпредметні зв’язки. Праця в навчальних майстернях стає більш усвідомленою, а значить і творчою. Уміння в процесі практичної роботи застосовувати знання фізики, хімії та інших природничих наук свідчать про їхнє глибоке розуміння. Крім того, багатофакторність системи, науковий підхід, багатий інструментарій, великий обсяг електронної довідкової інформації, залучення мультимедійних засобів дозволяють досягнути вдалого поєднання ігрової, пізнавальної та експериментально-дослідницької активності. Ефективність раціонального використання інформаційних технологій обумовлюється, ще й тим, що скорочується час вивчення теоретичного матеріалу програми. Вивільняється час до творчої практичної роботи, усунення прогалин у знаннях, актуалізації раніше вивченого матеріалу. У разі виникнення труднощів учень за допомогою комп’ютера може самостійно швидко знайти необхідну інформацію й повторити її. Використання ІКТ у процесі трудового навчання, створює можливість для більш предметного ознайомлення школярів із технікою (в тому числі комп’ютерною) та її використанням у сучасному виробництві. Це сприяє розширенню в учнів кругозору, розвитку обізнаності в різних сферах людського життя, бачення проблем сучасного виробництва та життя. Творча людина не обмежується якимось одним видом діяльності, вона повинна бути компетентною в широкому колі питань. Використання інформаційних технологій у трудовому навчанні пов’язане з вирішенням низки дидактичних питань, спрямованих на глибоке засвоєння змісту навчального матеріалу, використання наочності, організацію творчої діяльності учнів, виховання учнів тощо. У сукупності добре організоване навчання й виховання безумовно, позитивно впливає на формування творчих здібностей школярів.

Якість та міцність засвоєння навчального матеріалу учнем залежить не тільки від об’єктивних факторів (змісту й структури матеріалу, використання різних форм і методів навчання, часу навчання), але й від суб’єктивного відношення учня до даного навчального матеріалу й навчання в цілому. Використання ІКТ у процесі трудового навчання дає можливість, впливати на мотиваційну сферу школяра, викликати інтерес у учнів, як за рахунок використання самого комп’ютера, так і можливостей сприйняття, перетворення та подачі інформації [8 с.124].

Можливості використання ІКТ як засобу в процесі трудового навчання показано на мал. 1. Використання програмних засобів, таких як електронні підручники й навчальні посібники, мультимедійні енциклопедії, відкриває доступ учням до великого об’єму нової інформації, яка в традиційному вигляді (на паперовій основі) практично не реалізується. Це сприяє вихованню в учнів здатності відчувати, бачити проблеми. Бачення проблем це одна з важливих ознак творчої особистості. Тому навчальний матеріал учням повинен презентуватися проблемо, дискусійно, з розкриттям різних точок зору, підходів, альтернативних рішень тощо.

Мал. 1. Можливості ІКТ

При вивченні такого матеріалу учень не є сторонньою особою, а стає активним учасником подій, ситуацій, висловлює свою думку, своє ставлення до проблеми. Крім того, він вчиться за допомогою комп’ютера вести пошук шляхів розв’язання проблеми, запускати програму, користуватись електронним довідником, виділяти необхідну інформацію, її друкувати тощо.

У діяльності сучасної людини існує немало трудомістких інформаційно-пошукових, обчислювальних та інших подібних операцій, які допоможе виконати комп’ютер за наявності відповідного програмного забезпечення і його вмілого використання. Не звільняючи учнів від необхідності навчитися користуватися звичайним довідковим матеріалом, ми в той же час готуємо їх до майбутньої трудової діяльності в умовах сучасного автоматизованого виробництва.

Використовуючи комп’ютер, мультимедійні засоби, можна демонструвати й аналізувати прийоми виконання технологічних операцій, їх послідовність, спостерігати за процесом зміни об’єкту, побудувати креслення і т.д. Завдяки комп’ютерній техніці, в процесі трудового навчання, з’являється можливість значно впливати на розвиток таких рис як уважність, спостережливість, зосередженість, які є важливими для творчої особистості.

Значні можливості комп’ютерних технологій полягають у розвитку технічного мислення. Особливість технічного мислення полягає в його теоретико-практичному характері, тобто нерозривній єдності понять, образів і практики. Це означає, що теорія повинна безперервно перевірятися практикою, а практика – теорією. Тому саме для кращого засвоєння понять та образів, моделювання певних ситуацій доцільно використовувати ІКТ. Важко отримати задовільне рішення більш-менш складної технічної задачі тільки умоглядним шляхом. Часто успіх рішення технічних задач значно залежить від того, на скільки ефективно унаочнена ситуація.

Технічне мислення в учнів неможливо сформувати й розвинути, якщо учнів навчати тільки теоретично. Для цього потрібно виконувати практичні, лабораторні роботи, проводити експерименти, дослідження, приймати участь у технічній творчості. Дослідження показують, що ефективність практичної діяльності значно зростає під час використанні комп’ютерної техніки, це пов’язано з тим, що вона активізує розумову діяльність учнів, яка, у свою чергу, активізує їх практичну активність.

Важливою особливістю технічного мислення є його оперативність. Тобто за короткий проміжок часу треба прийняти правильне рішення. Така діяльність вимагає швидкого орієнтування в нестандартних ситуаціях, уміння швидко сприймати й розуміти інформацію, точно й за призначенням використовувати наявні знання, реагувати на ситуації, котрі виникають несподівано. Створення таких ситуацій можна урізноманітнити за допомогою ІКТ.

Таким чином, у технічному мисленні поняття, образи й практичні дії займають рівноправне місце й знаходяться в складній і динамічній взаємодії між собою. Добре розвинене технічне мислення дає можливість людині швидко й легко переводити словесне технічне завдання в образи і схеми, а образи і схеми – у практичні дії.

Ефективність використання комп’ютерної техніки у формуванні творчих здібностей учнів була б значно вищою, якщо навчальний процес забезпечити спеціально підготовленими педагогічними програмними засобами. Покищо немає достатньої кількості програмних засобів, котрі б відповідали викладеним вище вимогам. В основному використовуються програми, які були розроблені для використання в певних галузях виробництва і адаптуються для використання у навчальному процесі, а саме PhotoShop, CorelDRAW, QuarkXPress, 3D studio MAX, та ін., або стандартні програми Paint та текстовий редактор Word, Ехсеl. Аналізуючи різні класифікації програмних засобів [1; 2; 5], ми прийшли до висновку, що, класифікацію програмних засобів для трудового навчання бажано здійснювати в системі педагогічного ланцюжка теорія – практика – контроль”:

   демонстраційні – використання таких програм дозволяє вчителю ілюструвати матеріал за допомогою зображень (статичних чи динамічних);

   навчально-тренувальні, ігрові, моделюючі програмні засоби, які призначені для повторення, закріплення усвідомлених знань, формування вмінь, навичок їх застосування у практичній діяльності;

   контролюючі – призначені для використання під час поточного або підсумкового контролю знань учнів; систематичне використання таких програм дозволяє відслідковувати динаміку успішності кожного учня;.

   комбіновані навчальні програмні засоби, які при необхідності можуть містити у своїх змістових і операційно-діяльнісних компонентах усі вище перераховані призначення.

Для того, щоб програмні засоби в навчальному процесі були доцільними й ефективними важливо, щоб вони несли необхідну інформацію в цікавій формі, були послідовними, відповідали віковим особливостям учнів та ергономічним і санітарно-гігієнічним умовам.

ІКТ повинні створюватись для включення в цілісну навчальну діяльність, але на сучасному етапі, поки що, існують обмежуючі чинники використання комп’ютерів для забезпечення потреб навчального процесу:

 недостатній попередній досвід і неврахування здібностей учнів;

 необхідність формування певних навичок роботи з комп’ютером;

 недостатня забезпеченість навчального процесу комп’ютерною технікою та програмними засобами.

 Розділ II. Узагальнення методичних рекомендацій щодо використання ІКТ на уроках трудового навчання.

2.1  Загальні методичні рекомендації щодо застосування засобів мультимедіа у навчальному процесі

     Метою створення і застосування засобів мультимедіа є забезпечення навчально-виховного процесу трудового навчання сучасними засобами навчання, зокрема засобами унаочнення навчального матеріалу, які можуть бути використані як складові навчального середовища нового покоління. Засоби мультимедіа на уроках  трудового навчання дозволяють розв`язати такі основні завдання:

- формування в учнів технічного світогляду, закріплення на практиці знань про технологічну діяльність, спираючись на закони та закономірності розвитку природи, суспільства, виробництва і науки;

- ознайомлення учнів з місцем і роллю ІКТ у сучасному виробництві, повсякденному житті;

- ознайомлення та залучення учнів до різних видів діяльності, формування необхідних для цього знань і вмінь, навчання учнів способів використання різноманітних засобів праці;

- в учнів культури праці, навичок раціонального ведення домашнього господарства, культури побуту, відповідальності за формування результати власної діяльності, комплексу особистісних якостей, потрібних людині як суб’єкту сучасного виробництва і культурного розвитку суспільства . Досвід показує, що ідеальної моделі навчання не існує, разом з тим, учителю в процесі планування кожного уроку трудового навчання варто намагатись відшукати раціональне співвідношення між репродуктивною та творчою діяльністю учнів. Разом з тим, завжди більш ефективним є навчальний процес, у якому активно використовуються засоби унаочнення навчального матеріалу. Уроки можуть бути різними за типом, внутрішньою структурою і методикою проведення. Найбільш поширеною у педагогічній теорії і практиці є класифікація типів уроків, визначена за основною дидактичною метою:

-        засвоєння нових знань;

-        формування умінь і навичок;

-        застосування знань, умінь та навичок;

-        узагальнення та систематизації знань;

-        контролю та корекції знань, умінь та навичок;

-        комбінований урок.

      Кожний урок, маючи певні цілі та завдання, лише в системі уроків, з використанням зв’язків між різними предметами, забезпечує розв’язання задач процесу навчання учнів у школі. Перед вчителем виникає проблема, як побудувати процес навчання для вирішення дидактичних задач, та як раціонально розподілити час уроку. Нині значна увага приділяється інтерактивним методам навчання, що здійснюються із застосуванням навчальних комп’ютерних програм, які реалізують діяльнісний  підхід до навчання. Засобами реалізації зазначеного підходу слугують комплекси програмно-апаратних засобів (комп’ютер, мультимедійний проектор та сенсорна дошка), які забезпечують можливість організації навчально-пізнавальної діяльності шляхом інтерактивного навчання. Мультимедійні засоби навчання захоплюють учнів, пробуджують у них інтерес та стимулюють мотивацію, навчають самостійного мислення та дій. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів залежить від умінь, стилю роботи конкретного вчителя. Вони вимагає проектування і розроблення таких засобів навчання, які б дозволили поєднати різні види інформаційного середовища (тексти, музику, графіку, звук, реалістичні зображення) з діяльнісною (інтерактивною) формою навчання, що дає можливість підвищити мотивацію навчання за рахунок комп’ютерної візуалізації, мультимедійного подання об’єктів вивчення. імітаційні моделі та тренажери. Засвоєнню термінології, вивченню призначення окремих складових засобів праці (назв і призначення органів керування токарним верстатом, назв і призначення інструментів тощо) сприяє застосування засобів мультимедіа.

2.2 Можливості програми PowerPoint при створенні мультимедійних  засобів

Основне завдання методики викладання трудового навчання – створення та використання засобів навчання, що забезпечують досягнення педагогічних цілей. Це здійснюється за допомогою цілого комплексу засобів навчання. Найефективніший вплив на людину здійснює та інформація, яка впливає на кілька органів чуття і запам’ятовується вона тим краще і міцніше, чим більше каналів було активізовано. К.Ушинський стверджував: “Педагог має подбати про те, щоб якомога більше органів чуття – око, вухо, голос, чуття мускульних рухів і, навіть, якщо можливо нюх та смак, взяли участь в акті запам’ятовування... За такого дружного сприяння всіх органів в акті засвоєння ви переможете найлінивішу пам’ять”. Саме цим пояснюється роль мультимедійних засобів навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних комп’ютерів, якісних навчальних програм, розвинутих комп’ютерних систем навчання в діяльності сучасного закладу освіти. Пропонуємо значення окремих термінів:

 - мультимедіа – це сучасна комп’ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відео зображення, графічне зображення та анімацію, мультиплікацію;

- анімація – (від латинського “animation” – оживляю) - метод створення серії знімків, малюнків, кольорових плям, ляльок або силуетів у окремих фазах руху, за допомогою якого на екрані виникає враження оживлення мертвих форм уроку;

- презентація – це набір слайдів, в якому є текст, графічні об’єкти, малюнки .

З метою підвищення ефективності навчально-пізнавальної діяльності учнів, пошуку раціональних методів і шляхів розв'язування завдань навчально-виховного процесу доцільно проведення в класі ІКТ уроків всіх типів (особливо уроків вивчення нового матеріалу, узагальнення та систематизації знань), за винятком уроку контролю знань. Для проведення уроків контролю знань доцільне використання стандартного комп’ютерного класу. Створення і вибір мультимедійного супроводу навчального заняття, вирішення питання про місце і час їх використання, належить учителеві. Дидактичні можливості та методичні варіанти застосування мультимедійних засобів навчання досить широкі та різноманітні. Вони можуть використовуватися в найрізноманітніших ситуаціях (перед вивченням чи після вивчення навчальної теми, на початку або наприкінці уроку, у поєднанні з іншими засобами навчання). У різних ситуаціях мультимедійні засоби навчання можуть мати різні дидактичні функціональні призначення: служити опорою (слуховою, зоровою) для подальшого засвоєння учнями знань, ілюстрацією або засобом повторення та узагальнення навчального матеріалу, замінити традиційний посібник-книгу. У будь-якому випадку мультимедійний засіб навчання є основним або додатковим джерелом знань та уявлень. Вчитель має врахувати конкретні умови навчальної роботи, вікові особливості дітей, рівень знань учнів, їхній життєвий досвід та технічні можливості обладнання класу ІКТ. Мультимедійний супровід повинен містити багатий фактичний та ілюстративний матеріал, який може бути використаний у навчальних цілях, мати чітке дидактичне призначення, педагогічну спрямованість, адекватно відповідати навчальній програмі й легко активізуватися на комп’ютері. Навчальна інформація, подана через мультимедійні засоби, не повинна містити наукових помилок. Спрощення допустиме лише в тій мірі, в якій воно не впливає на жодну із сутностей того, що описується. Система понять має подаватися на логічній, науковій основі. Одним із головних аспектів програми MS Power Point є застосування анімаційного ефекту. Використання анімації дає можливість більш дієво впливати на емоції учнів, що значно підвищує ефективність засвоєння навчального матеріалу. Ще одним чинником підвищення ефективності уроку є використання музичних творів. Музика може бути як окремим елементом дослідження, так і відігравати супровідну роль, як це було на запропонованому уроці. Саме за допомогою комп'ютерних технологій можна одночасно, не витрачаючи зайвого часу, демонструвати відео ряд та транслювати музику. Раніше використання такого прийому вимагало від учителя значного напруження, бо треба було вмикати два пристрої; синхронності, як правило досягати не вдавалося, що призводило до зниження емоційного впливу, або ж доводилося залучати учня, що також не сприяло покращенню засвоєння матеріалу. Іще одним позитивним моментом є те, що демонстраційна дошка дає можливість працювати над структурою тексту, виражальними особливостями мови учням усього класу. Водночас слід відзначити, що використання кольорових маркерів дозволяє акуратно й, разом із цим, дуже чітко виділити потрібне слово, словосполучення, речення чи абзац із запропонованого тексту, що сприяє концентрації уваги на досліджуваному об'єкті. Така ж робота з текстом, уміщеним у підручнику, записаному на звичайній дошці чи в зошиті є менш ефективною, бо неможливо зосередити увагу класу на конкретній частині тексту, а це призводить до зниження рівня засвоєння знань. Ще одним, на наш погляд, позитивним моментом є те, що якість ілюстративного матеріалу, який використовується завдяки наявності демонстраційної дошки, набагато вищий, ніж той, що демонструється через монітор чи з екрана телевізора. Зображення, по-перше, значно більше за розміром, а, по-друге, зберігає природні кольори. Отже, усі вищенаведені факти дають зрозуміти, що завдяки можливостям програми PowerPoint урок набуває сучасного вигляду, підвищується його ефективність, емоційність, образність, що є запорукою більш якісного навчання. Також важливим є те, що в учня зростає зацікавленість до навчання. Презентація – досить ефективний вид застосування інформаційних технологій. Інформація подана у формі презентації, дуже добре запам’ятовується, завдяки візуалізації , яскравим слайдам, та ефектним звуковим переходам, що в загальному результаті, впливаючи на органи чуттів,  добре запам’ятовується. Єдина вимога – презентація повинна являти собою єдиний інформаційний, логічно закінчений блок. Слайди повинні бути розміщені в контексті того матеріалу, який вивчається. За моїми  спостереженнями, презентація більш ефективна, якщо текстовий блок, на слайді, розміщений ,по можливості, з правого краю, та виділений іншим кольором, відмінним від фону слайду. Цей блок повинен бути лаконічним, висловлювати зміст  слайду декількома словами, а вже слова вчителя повинні конкретизувати цей вислів, та доповнити візуальний ефект слайду, усною розповіддю. Ефективним засобом є розробка презентацій учнями, з послідуючою демонстрацією перед класом. Презентація повинна вміщувати  інформації більше ніж передбачено програмовим матеріалом, але ця інформація, повинна бути логічно пов’язана з матеріалом який вивчається на уроці.  Наприклад , декілька останні слайди, можна виконати  у формі цікавої інформації енциклопедичного характеру, або цікавої статистики з Інтернету , яка відноситься до матеріалу що вивчається на уроках.  Після перегляду презентації бажано  провести її обговорення у формі невеликого диспуту. В такому разі кількість засвоєного матеріалу збільшиться, так як пасивна форма роботи, змінюється на активну, а це в свою чергу, активізує увагу учнів, крім того зміна виду діяльності, являється своєрідним психологічним перепочинком, який сприяє подальшій ефективній роботі на уроці. Плануючи зміну видів навчальної діяльності, рекомендується передбачити введення форм  роботи, що має моніторинговий характер, це зокрема «легкий» моніторинг, коли вчитель орієнтуючись на активність учнів після перегляду презентації, оцінює її ефективність. Отже, на мою думку, вчитель повинен мати «зворотний зв'язок» для контролю за якістю засвоєного матеріалу.  Перед розробкою презентацій необхідно навчити учнів користуватися програмою MS Power Point . Одна з істотних змін в структурі освіти може бути охарактеризована як перенесення центру тяжіння з навчання на учіння. Це не звичайне   «натаскування»   учнів,   не   екстенсивне збільшення знань, а творчий підхід до навчання всіх учасників освітнього процесу. Необхідно  створити обстановку   взаємодії   і   взаємної   відповідальності. Тільки за наявності  високої мотивації  всіх учасників освітньої   взаємодії   можливий   позитивний результат мультимедійного уроку.

                             

                                                          ВИСНОВОК

На основі аналізу педагогічної, психологічної та методичної літератури з проблеми дослідження встановлено, що основна перевага ІКТ перед іншими комп'ютерними навчальними засобами полягає в динамічності, можливості вносити зміни в процес учіння, виправляти, доповнювати, враховуючи індивідуальні особливості конкретного учня чи колективу . Мультимедійні засоби надають нові можливості в організації навчального процесу вчителю, а учневі у виявленні і розвитку його творчих здібностей, а також сприяють формуванню самостійної роботи під час навчальної діяльності. Організаційні можливості засвоєння самостійно навчального матеріалу при використанні мультимедійних засобів, без сумніву, набагато вищі ніж у традиційному, бо вони у першу чергу забезпечують полі сенсорне сприйняття матеріалу: зорове, слухове та чуттєве, а таке поєднання подачі матеріалу сприяє мобілізації активності учнів, стимулює їх мисленнєву діяльність, викликає інтерес до навчання, довільна увага перетворюється у мимовільну, розвиваються всі види пам'яті і таким чином створюються належні умови для творчого розвитку уяви, яка спонукає кожного учня, незалежно від його індивідуальних задатків, до раціонального пошуку найоптимальніших кроків для самостійного оволодіння матеріалом. По-друге, вони сприяють формуванню мотивів учіння через виявлення потреб та інтересів під час попереднього контролю, який проводиться з метою встановлення вихідного (початкового) рівне знань, умінь та навичок учнів, бо якщо учень не усвідомлює потреби в учінні, якщо в нього немає пізнавального інтересу, він, як правило, не проявляє розумової активності, тому й навчальний процес буде перебувати на стадії «затримки», і водночас не буде давати належного результату. Адже сформувати в учня мотиваційну сферу – означає виробити в нього систему цінностей розкрити індивідуальну суть навчання, бо учень починає усвідомлювати, що навчання допомагає йому визначити своє місце у житті.

                         

                                СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.   Алексеева М.Б. Технология использования систем мультимедиа: Учеб.пособие / Алексеева М.Б., Балан С.Н. – СПб.: Изд.Дом  „Бизнесс-пресса”, 2002. – 176 с.

2.  Гнедко Н. Застосування мультимедійних курсів лекцій в освітньому процесі вищих навчальних закладів / Наталя Гнедко // Наука, освіта, суспільство очима молодих: Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих науковців 13-14 травня 2009 року, м.Рівне. – Рівне: РВВ РДГУ, 2009. – С.30-31.

3  Головань М.С. Зміст дидактичних принципів в умовах навчання на основі нових інформаційних технологій / Головань М.С. // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. – Суми: СДПУ ім. Макаренка, 2000. – С.17-25.

4.  Головская И.Г. Мультипликация как психологическая основа представления дидактического материала в обучающих информационных системах /Головская И.Г., Чебыкин А.Я.  // Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України: Тези доп. I-ї Української наук.-метод.конф. – Одеса, 1992. – С.34.

5.  Гороль П.К. Мультимедійні засоби навчання. Лабораторні роботи. Навчально-методичний посібник / Гороль П.К.,  Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю., Шестопалюк О.В.  – Вінниця ТОВ „Ландо ЛТД”, 2008. – 633 с.

6. Гуревич Р.С. Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі: посібник для педагогічних працівників; студентів педагогічних вищих навчальних закладів / Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю.   – Вінниця, ДОВ “Вінниця”, 2002. – 116 с.

7. Коровець І.Є. Критерії ефективності використання мультимедійних засобів навчання в процесі трудової підготовки школярів / Коровець І.Є. // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : Зб.наук.пр. – Випуск 17 / Редкол.: І.А.Зязюн та ін. – Київ-Вінниця: ДОВ „Вінниця”, 2008. – С.112-115.

8. Машбиц Е. И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения. / Е. И. Машбиц. – М. : Педагогика, 1998. – 192 с.

9. Мультимедия : учебное пособие / под. ред. А. И. Петренка. – М.: Бином, 1994. – 270с.

10. Ніколаєнко С. Освіта в інноваційному поступі суспільства // Фізика та астрономія в школі. – 2006. – № 3. – С. 20-22.

11. Основи інформаційних технологій навчання : посібник для вчителів / [Б. І. Машбиць, О. О. Гокунь, М. І. Жалдак та ін.] ; за ред. Ю. І. Машбиця / Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України. – К. : ІЗМН, 1997. – 264 с.

12. Роберт И. Новые информационные технологии в обучении: дидактические проблемы, перспективы использования / Роберт И.   // Информатика и образование. – 1990. – №4. – С. 18

Результати педагогічної діяльності

             

Відділ освіти Чернігівської районної державної адміністрації

Запорізької області

Методичний кабінет

Розвиток творчих здібностей учнів на уроках трудового навчання засобами ІКТ.

                                                        Опис досвіду роботи

                                                 Татаріна Петра Михайловича,

                                                     вчителя Новополтавської загальноосвітньої

                                                 школи  І-ІІІ ступенів, спеціаліста першої

                                                 категорії.

c. Новополтавка

2015

Зміст

1. Актуальність загальної проблеми                      3                    

 2. Теоретичні основи                                          5                                            

3.Література                                           8                                                         

 4. Умови створення досвіду                                     9                                  

 5.Зміст досвіду                                        11                                                     

 6. Результативність                                      18                                             

7. Перспективи і можливість використання           19       

 8. Додатки

І. Актуальність загальної проблеми

 Сучасний стан суспільства характеризується збільшенням уваги до внутрішнього світу та унікальності кожної особистості.

Компонент Державного стандарту  освіти України спрямовано на реалізацію якісно-нової, особистісно-спрямованої, розвиваючої моделі загальної освіти, забезпечення розвитку особистості школяра, його творчих здібностей, зацікавленості у навчанні.

Головною метою школи, як соціального інституту в сучасних умовах є всебічний розвиток дитини, її пізнавальних інтересів, творчих здібностей, навичок самоосвіти, здібностей до самореалізації особистості, формування громадянської позиції, власної гідності, готовності до трудової діяльності, відповідальності за свої дії (Положення про загальноосвітній навчальний заклад п.2).

  Трудове навчання – загальноосвітній предмет, який складає основу предметного наповнення освітньої галузі “Технологія.” Предмет має на меті формування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя і активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства, життєво необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього господарства і сімейної економіки, основних компонентів інформаційної культури учнів, забезпечення умов для їх професійного самовизначення, вироблення в них навичок творчої діяльності, виховання культури праці, здійснення допрофесійної та професійної підготовки за їх бажанням і з урахуванням індивідуальних можливостей.

  Проблема розвитку технічної творчості і творчого мислення учнів як майбутніх працівників виробничої сфери є досить актуальною проблемою в період необхідності відновлення економіки нашої держави, відродження національної культури та самосвідомості народу.

  У світлі сучасних вимог до освіти переважна установка на формування в учнів деяких уніфікованих практичних умінь, що від класу до класу удосконалюються, уже не є достатньою.

Трудове навчання, як загальноосвітній предмет, що складає основу освітньої галузі «Технології», залучає учнів до основних видів проектно-конструкторських і технологічних робіт. Сучасні уроки трудового навчання є засобами розвитку в учнів сфери почуттів, естетичного смаку, забезпечують загальний розвиток дитини.

  Творчість зумовлює всі дії дитини, що робить її оригінальною в усіх життєвих проявах : спілкуванні, іграх, малюнках, праці – там, де вона вносить щось своє.

  Завдання вчителя трудового навчання – виявити та розвинути творчі здібності школяра в цікавій для них діяльності. Розвинути здібності – це дати  дитині ключ, створити умови для виявлення та розквіту його таланту.

ІІ. Теоретичні основи

. Творчість дітей – глибоко своєрідна сфера їхнього духовного життя, самовираження і самоутвердження, в якому яскраво виявляється індивідуальна самобутність кожної дитини. Цю самобутність не можливо охопити якимись правилами, єдиними і обов’язковими для всіх”, – писав В.О.Сухомлинський.

Під дитячою творчістю розуміють діяльність дитини, у процесі якої вона створює якісно нові для самої себе цінності. Ці цінності мають і суспільне значення, тому що необхідні для всебічного розвитку особистості і, як наслідок, для розвитку суспільства. Інколи діти створюють речі, які мають справжню естетичну цінність, є творами мистецтва.

  У такому багатогранному  процесі,  як виховання творчої особистості, неабияке значення має формування окремих пізнавальних процесів. Деякі з них (уважність, пам'ять, мислення) складають когнітивний компонент твор­чості, інші (наприклад, дивергентне мислення, уявлення) забезпечують креативність особистості. Саме ці якості за даними психологів є основою для розвитку продуктивного мислення та творчих здібностей учнів.

  З метою формування психічних якостей учнів можна застосовувати пізнавальні (творчі) завдання. мимовільну увагу та інші психічні процеси, дозволяють одночасно вирішувати не тільки розвивальні, а й дидактичні задачі.

  Виконання цих завдань органічно входить в структуру уроку та займає не більше 5-7 хвилин. Робота проводиться переважно у формі тренінгу, при якому завдання отримує вся навчальна група, а виконує кожен індивідуально, але не виключається метод фронтальної бесіди.

Розвитком творчих здібностей учнів загальноосвітньої школи займалося багато вчених. Серед них Н.В. Слюсаренко у роботі «Розвиток творчих здібностей учнів 5-9 класів на уроках обслуговуючої праці засобами ігрової діяльності», Барко В.І. і Тютюнников А.М. дослідили питання визначення творчих здібностей дитини, особливої уваги, як на нашу думку, заслуговує робота Музики О.Л. «Цінності обдарованої особистості». Але, на превеликий жаль,  майже не існує досліджень, щодо розвитку творчих здібностей учнів на уроках праці.

Відомо, що творчі здібності учнів найбільш ефективно розвиваються у ході продуктивної творчої діяльності. Творчість, індивідуальність, фантазія проявляються у навіть мінімальному відході від зразка. Творчість – учні розуміють, як процес створення ними оригінальних продуктів, виробів, у ході роботи над якими самостійно застосовуються засвоєнні знання, уміння, навички, здійснюється їх перенесення, комбінування відомих способів діяльності або створення нового для дитини підходу до виконання завдання.

Творча діяльність емоційна, приваблива для учнів, впливає на всі сторони життя особистості, допомагає задовольнити потреби у діяльності, самопізнанні; спонукає до пошуку. Саме у творчій діяльності розвиваються якості творчої особистості.

Слід зазначити, що саме ці якості особистості розвиваються завдяки системі педагогічних дій, спрямованих на формування у дітей прагнення до засвоєння нових знань, нових способів діяльності, що, виховуючи творчі здібності, треба донести до учня  всі моменти творчості, такі як вибір теми, збирання матеріалу, фіксація його, творення мистецьких типів, мистецьке експериментування та т.п.

Кожний етап творчості вимагає особливих проявів якостей особистості. Так для першого етапу найважливішим є почуття нового, чутливість до протиріч; для другого – інтуіція, творча уява, фантазія; для заключного етапу – самокритичність, прагнення довести справу до кінця. Будь-яка ідея, гіпотеза, художній задум не можуть бути здійсненими без цих якостей особистості.

Існують різноманітні підходи до структури творчого процесу, але якщо порівняти існуючі схеми процесу творчості, то знайдемо багато спільного. Творча діяльність неможлива без усвідомлення мети, без активного використання здобутих знань, без інтересу до знань, самостійного пошуку, уяви, емоцій. Основою творчої діяльності є передбачення її можливих результатів.

Творча праця не виняток, а найбільш природний повноцінний прояв.

Педагогічний словник пояснює, що «розвиток особистості – процес формування особистості як соціальної якості індивіда в результаті його соціалізації і виховання. Маючи природні анатомо-фізіологічні передумови до становлення особистості, дитина в процесі соціалізації вступає у взаємодію з навколишнім світом, оволодіваючи досягненнями людства. Оволодіння дійсністю у дитини реалізується в її діяльності за допомогою дорослих, тим самим процес виховання є провідним у розвитку її особистості».

Отже, розвиток особистості – це зміни і вдосконалення фізичних та духовних сил, що відбуваються в процесі становлення індивідуума. Як бачимо, розвиток здібностей дитини складний процес, що протікає іманентно, з середини, без наявності внутрішніх передумов для цього та зовнішнього впливу педагогів. Цей процес можна прискорити в ході виховання.

Розвиток має бути повноправним компонентом навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи, бо головною ідеєю відродження нашого суспільства є розкріпачення його творчого потенціалу і вихід на новий, вищий щабель економічного і соціального розвитку. Втілення цієї ідеї у життя значною мірою залежить від організації педагогічного процесу у школі.

І.С.Волощук виділяє мотиви доцільності розвитку творчих здібностей учнів:

- творча діяльність є найефективнішим стимулом і засобом розвитку усіх без винятку психічних якостей особистості;

- необхідність правильно оцінити себе та обрати адекватну до своїх можливостей професію;

- реалізація одного з головних аспектів гуманістичного принципу організації освіти – свободи індивідуума;

- зацікавленість держави в творчому розвитку своїх громадян ;

- зацікавленість у розвитку творчих здібностей індивідуумів людського суспільства в цілому тощо.

Процес формування творчих здібностей особистості відбувається під впливом умов, які створює суспільство для реалізації творчого потенціалу особистості, а також раціонального й ефективного використання цих умову процесі формування особистості.

Передумовами розвитку творчих здібностей є становлення активної позиції людини, яка стає досвідом самостійної діяльності. Ця інтеграція (активність і діяльність) вимагає конструктивного підходу до розвитку творчості, що є умовою успішного формування творчого потенціалу особистості.

Засоби формування творчої особистості учнів – це комплекс креативних технологій, котрі спрямовані на швидкий розвиток технічних і програмних можливостей персональних комп'ютерів, а також розповсюдження нового виду інформаційних технологій, що створює реальні можливості для їх використання у системі освіти з метою розвитку творчих здібностей учнів в процесі навчання.

До основних засобів формування творчої особистості можна віднести:

- комп'ютерну графіку;

- гіпертекстову технологію;

- аудіо і відео інформацію;

- використання можливостей мережі Internet;

- застосування у навчальному процесі педагогічних програмних засобів (ППЗ);

- програми для моделювання процесів.

Трудове навчання - обов'язкова умова і складова частина навчання, виховання та розвитку дитини на початковому ступені загальноосвітньої школи реалізується засобами різноманітної урочної та позаурочної діяльності учнів.

ІІІ. Література

1.     Башинська Т. Проектувальна діяльність – основа роботи вчителя і

    учнів / Т. Башинська // Початкова школа. – 2003. – № 7.

2.     Бербець В. В. Контроль навчальних досягнень учнів у процесі

проектно-технологічної діяльності / В. В. Бербець // Трудова підготовка у закладах освіти. – 2003. – № 2. – С. 21–25.

3.     Барко В.І., Тютюнников А.М. «Як визначити творчі здібності дитини?»(1991).

4.     Гуревич М. Работать становится интересней и учителю, и ученику.

Из опыта внедрения метода проектов учителями технологии / М. Гуревич // Учитель. – 2002. – № 1.

5.     Державні стандарти базової і повної середньої освіти / Проект.

6.     Освітня галузь «Технологія», Сільська школа України. – 2003.– № 6.

7.      Коберник О. М. Проектування навчально-виховного процесу в

школі / О. М. Коберник. – К. : Хрещатик, 1996. – 153 с.

8.     Методика навчання учнів 5–9 класів проектуванню в процесі

вивчення технології обробки деревини і металу : навч.-метод. посіб. / за заг.ред. О. М. Коберника, В. К. Сидоренка. – Умань, 2004.

9.     Музика О.Л. Цінності обдарованої особистості. – «Обдарована дитина» (1998).

10.                       Симоненко В. Д. Сборник творческих проектов учащихся / В. Д.

Симоненко. – М.: Издательский центр «Вентана-Граф», 2005. – 272 с.

11.                        Метод проектів. Сутність, вимоги до використання, етапи роботи //Вчитель вчителю, учням та батькам. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http//teacher.at.ua/publ/19-1-0-1163.

12.                       Н.В.Слюсаренко «Розвиток творчих здібностей учнів 5-9 класів на уроках обслуговуючої праці засобами ігрової діяльності» (2002).

ІV. Умови створення досвіду

Працюючи над проблемною темою: «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках трудового навчання», спостерігаючи за учнями надало мені змогу побачити наскільки талановиті мої учні, зрозуміти, наскільки велике їхнє бажання розвивати свої здібності, наскільки безмежні їхні можливості. Тому метою своєї роботи бачу: шляхом дослідження інтелектуальних та творчих особистісних якостей учнів домогтися диференціації, впливу на розвиток кожної дитини з урахуванням її інтересів, мотивів, системи цінностей; стимулювати розвиток творчих здібностей кожної особистості.

Формування творчої людини засобами трудового навчання насамперед передбачає:

·         систематичне розв'язання на уроці та в позаурочний час різноманітних творчих завдань;

·         урахування вікових особливостей учнів;

·         залучення до роботи на уроці всіх учнів;

·         відштовхування в постановці творчих проблем від змісту проектів та завдань;

·         використання різних засобів, підходів до учня;

·         проблемний підхід до вивчення тем, розробки проектів.

Найважливішим засобом розвитку особистості, її життєвої  компетентності, на мій погляд, є діяльність: навчити і виховати можна лише в дії. Уроки трудового навчання та технології є співтворчість вчителя й учня, діяльність яких ґрунтується на взаємодії й діалозі, що забезпечує найбільшу сприйнятливість і відкритість до впливу один на одного. Тому я вважаю, справжня суть роботи з розвитку творчої особистості учня полягає в організації життя дитини, де однією з важливих функцій є стимулювання позитивної мотивації кожного учня в процесі організації різних видів діяльності.

До методів і способів стимулювання творчої активності можна віднести такі:

·         створення сприятливої атмосфери спілкування (безоцінкові судження);

·         збагачення педагогічного середовища новими враженнями та судженнями;

·         забезпечення привабливого творчого характеру діяльності;

·         чітке визначення мети і кінцевих результатів роботи, способів її оцінювання;

·         спонукання до генерування оригінальних ідей;

·         залучення учнів у процес планування мети і поточних завдань творчого об'єднання;

·         повага, довіра, визнання й подяка за досягнуті результати;

·         надання права самостійно приймати рішення;

·         практична спрямованість навчання;

·         моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем тощо.

Виходячи з цього твердження, моделлю такої роботи має стати: «Творчість. Лідерство. Компетентність. Успіх».

Творчість - це спосіб самовираження, саморегуляції людини, світобачення як засіб пізнання світу через творче сприйняття і практичне перетворення діяльності. Тому все більшого значення набуває розвиток таких властивостей особистості, які дають можливість творчо використати здобуті знання.

Творчість як процес має певні етапи:

1) Підготовчий період. Створення проблемної ситуації, постановка проблеми, її аналіз;

2) Процес вирішення проблеми;

3) Період творчого процесу - інсайт (осяяння) - результат активності підсвідомих сил.

Узагальнюючі етапи творчої діяльності:

·         вивчення проблемної ситуації та усвідомлення проблеми;

·         формулювання гіпотези;

·         доведення гіпотези.

Вдосконалюючи технологію навчального дослідження, на уроках використовуємо створений нами дослідницький цикл, який включає такі етапи: накопичення фактів, висунення гіпотези, перевірка істинності, побудова теорії, вихід в практику. Така форма організації навчального процесу ставить учнів в умови, близькі до умов наукової роботи, що найкраще сприяє розвитку творчих здібностей.

Щоб стимулювати творчу активність школярів, я використовую такі методи і прийоми як розвиток творчого інтересу, використання цікавих аналогій, створення ситуацій емоційного переживання, метод відкриття, створення ситуації вибору, самостійна дослідницька робота. А також різні види творчо-розвивальних технологій:

·         технологія особистісного відкриття знань, умінь і навичок (учень - суб'єкт навчання, в результаті «відкриття» засвоюються знання, вміння);

·         технологія навчального дослідження;

·         проектна технологія (передбачає розв'язання учнем або групою учнів будь-якої проблеми, виконання творчих проектів, що потребує використання різних методів, засобів навчання, а з іншого боку - інтегрування знань, умінь різних наук);

·         технологія «мозкового штурму»;

·         технологія виконання евристичних завдань;

·         технологія розв'язування дослідницьких проблем.

Творча діяльність, як правило, «починається із проблеми або запитання, із подиву, здивування, із суперечності». Усвідомлення суперечностей викликає проблемні ситуації, у результаті яких формується проблема. Тому одним із найбільш частіше використовуваних мною підходів, для створення творчого завдання, є створення парадоксальної ситуації. Парадоксальність ситуації формується шляхом спеціального провокування, яке викликають суперечності. Така властивість творчого завдання отримала назву «латентність». (Під латентністю розуміють: суперечності між змістом завдання та наявним в учня досвідом вирішення, наявними знаннями; багатоплановість вирішення). У такий спосіб проблемне викладання включає такі фрагменти діяльності учнів і вчителя, як організація проблемної ситуації і формування проблем, індивідуальне або групове рішення проблем учнями, перевірка отриманих рішень, а також систематизація, закріплення і застосування знову придбаних знань у теоретичній і практичній діяльності.

В умовах функціонування такої системи різні види навчальної діяльності реалізуються на уроках відповідних типів, які дають учням змогу брати активну участь у навчальному процесі, виробляти вміння самостійно набувати знання, узагальнювати, порівнювати, робити висновки, застосовувати знання в нестандартних ситуаціях.

Нестандартний урок заставляє учнів активно переживати, включатися в роботу, співпрацювати з учителем, тобто проявляти якості, необхідні для творчої діяльності.

У наш час люди все більше усвідомлюють, що саме творчість є найважливішою складовою творчого успіху. І здатність творити можна розвинути. Тому, на своїх уроках, я постійно підтримую творчість. Так на уроках у 5 класі використовую такі прийоми та форми роботи: уроки - рольові ігри, екскурсії, уроки - КВК, уроки - пошуки; інтерактивні методики (захист проекту групою чи поодинці), де учням можна запропонувати різні завдання: створення кросвордів, ребусів,

Широко застосовуються і такі види нестандартного уроку, як мандрівка, знайомство. Декілька прикладів з досвіду.

Урок-мандрівку доцільно проводити в середніх класах. Коли здійснюється віртуальна подорож цехами підприємств та майстерень. В процесі цих подорожей учням пропонується запропонувати власні рішення проблем (рац пропозицій).

Щодо організації роботи в старших класах, то ігрові технології можна замінити уроками – диспутами, конференціями, семінарами, програмами, дискусіями чи диспутами з розв'язанням проблемних задач. Фіналом може стати урок - захист власних проектів. Надзвичайно цікаві творчі конференції, на яких учні доповідають про свої дослідження.

V. Зміст досвіду

Проблема розвитку творчих здібностей учнів на заняттях з трудового навчання є досить актуальною проблемою в період необхідності відновлення економіки нашої держави, відродження національної культури та самосвідомості народу.

Аналіз передового педагогічного досвіду викладання трудового навчання свідчить, що багато вчителів, які мають великий педагогічний стаж та досвід роботи у загальноосвітніх навчальних закладах, пропонують різні методи розвитку творчих здібностей та різні підходи до організації навчальної та трудової діяльності учнів.

В процесі роботи над вказаною проблемною темою я пропоную для розвитку творчих здібностей учнів:

застосовувати на заняттях трудового навчання художньо-конструкторські задачі . Художнє конструювання відіграє важливу роль у розвитку творчих здібностей. Предмети, явища навколишнього середовища викликають у людини певні відчуття, через певні рецептори, зокрема зорові, слухові та інші. Під час розв'язування задач розвивається уява, просторове мислення, образотворчі навички, відчуття гармонії, гарного смаку та інші, які є необхідними для загального розвитку творчої особистості.

проводжу заняття, на яких учні виготовляють різні вироби з природних матеріалів. Вважаю, що природний матеріал активізує уяву учнів, змушує їх переживати естетичні переживання, викликає потребу в творчому збагаченні. Для більш широкого використання творчого потенціалу учнів,  пропоную  на уроках трудового навчання придумувати і виготовляти не однотипні вироби, які відмінні за формою та компонуванням .

використовувати на уроках трудового навчання технічну документацію з неповними даними, як засіб розвитку творчих здібностей учнів. Вважає, що технічна документація регламентує діяльність учнів. Методика полягає у тому, що кількість даних в технічній документації, в процесі навчання, зменшується. Це дає можливість учням творчо приступити до вирішення завдання .

практикую  на заняттях трудового навчання колективне обговорення індивідуальних творчих завдань. При такій організації праці на розвиток творчих здібностей учнів впливає ряд суб'єктивних факторів. Колектив спонукає учня до більш активної діяльності. Колективне обговорення індивідуальних завдань сприяє підвищенню мотивації та уваги учнів до виконання своїх творчих завдань. При цьому може організовую змагання на досягнення кращих результатів .

в процесі роботи над проектами практикую використання ІКТ на підготовчому та конструкторському етапі. На цих етапах учні здійснюють пошук та аналіз інформації до проекту, виконують клаузулу та ескіз майбутнього виробу.

під час оздоблення виробів, які виготовляють учні на уроках поряд з технологічними і технічними в рівній мірі вирішуються і художньо-конструкторські задачі, навіть якщо вони не вирізняються в самостійні. Учні, виготовляючи виріб, прагнуть надати йому красивого вигляду. Для цього даю їм завдання, що полягає у розробці орнаменту, форми, способу оздоблення свого майбутнього виробу. В ході практичних занять учні виготовляють виріб і оздоблюють його власноруч розробленим орнаментом.

При виборі форм та методів роботи з учнями на уроці особливу увагу необхідно звертати на застосування засобів, що активізують самого учня: ділові, рольові ігри, аналіз конкретних виробничих ситуацій, ІКТ, проблемний виклад матеріалу та інші. Використовуючи ділові, рольові та інші ігри як засіб розвитку творчої активності учнів, вирішується ряд завдань:

− цілеспрямовано знайомлю школярів із змістом професії;

− розкриваю учням специфіку професійної діяльності;

− розвиваю вміння співвіднести свої інтереси і здібності з вимогами професії;

− досягаю відповідності навчальних та пізнавальних інтересів з професійними;

− формую активну позицію школярів в оволодінні професією, виховує потребу реалізувати свої інтереси в діяльності.

При цьому особливу увагу звертаю на розвиток самостійності творчих здібностей учнів, бо через творчість найбільш повно проявляються професійні інтереси і нахили учнів .

Серед розроблених методів творчої діяльності найбільш ефективними і відомими в сучасній літературі з питань технічної творчості є: метод мозкового штурму, морфологічний аналіз, метод комбінування, метод фокальних об'єктів, основи теорії розв'язування винахідницьких задач тощо.

Отже, проблема розвитку творчих здібностей учнів на уроках трудового навчання є на сучасному етапі актуальною з цією метою я використовую різноманітні шляхи і методи, зокрема:

− використання на заняттях з трудового навчання природних матеріалів;

− колективне обговорення індивідуальних творчих завдань;

− диференціювання виробничо-технічних задач;

− використання технічної документації з неповними даними;

− застосування художньо-конструкторських задач;

− застосування методів творчої діяльності;

-         використання засобів ІКТ

VІ. Результативність

  Під час роботи над проблемною темою були досягнуті слідуючи результати:

Рівень навчальних досягнень 2010 – 2011нр.

Високий	Достатній	Середній	Початковий
39	63	18	0

2011-2012н.р. – другий етап Всеукраїнської олімпіади з креслення

                         Отрода Максим – І місце, (участь в ІІІ етапі олімпіад)

                         Ременюк Тетяна – ІІ місце.

Рівень навчальних досягнень

Високий	Достатній	Середній	Початковий
30	48	22	0

2012 -2013н.р. - другий етап Всеукраїнської олімпіади з трудового       навчання

                         Татарін Володимир – перше місце, (IV місце в ІІІ етапі)

Участь у медіа фестивалі «Москва - Запоріжжя» - Олексієнко Владислав – дипломант фестивалю.

Рівень навчальних досягнень

Високий	Достатній	Середній	Початковий
34	56	10	0

2013 – 2014 н.р. - другий етап Всеукраїнської олімпіади з трудового       навчання

                         Татарін Володимир – перше місце, (IV місце в ІІІ етапі)

                         Коротич Іван – друге місце

Рівень навчальних досягнень

Високий	Достатній	Середній	Початковий
36	51	13	0

2014 – 2015н.р. - другий етап Всеукраїнської олімпіади з трудового       навчання

                         Татарін Володимир – друге  місце,

                         Помазан Ярослав – третє місце

Участь у ХІ Всеукраїнському конкурсі «Вчитель - новатор».

Рівень навчальних досягнень за І семестр.

Високий	Достатній	Середній	Початковий
27	50	23	0

VІІ. Перспективи і можливість використання

Трудове навчання – предмет державного компонента змісту освіти, який включає відомості з основ техніки, технології, економіки і організації сучасного виробництва. Воно має відповідати вимогам життя, запитань.

Отже, з погляду теорії діяльності особливістю трудового є тісне поєднання навчання з продуктивною працею. Усі знання, які здобувають учні, відразу ж знаходять застосування, а вся практична діяльність є суспільно корисною. Навчання, під час якого теорія пов’язується з продуктивною працею, має якісно іншу загальноосвітню і виховну цінність. При значній економії часу і зусиль, крім самого оволодіння знаннями і вміннями, такий зв’язок забезпечує розширення і закріплення значення для потреб людини.

Іншою особливістю практичної діяльності школярів у трудовому навчанні є продуктивний, а не тренувальний характер. Це позитивно впливає на мотиваційну основу навчання, дає змогу залучити до активної діяльності всіх без винятку учнів.

Слід враховувати, що пізнавально – практична діяльність учнів у трудовому навчанні грунтується на тісному зв’язку з основами наук. Це сприяє розвитку інтересу дітей до вивчення інших шкільних предметів, а значить, і вирішення загальноосвітніх завдань школи. Важливу роль у здійсненні таких загальноосвітніх завдань, як розумовий і фізичний розвиток, моральне та естетичне виховання учнів, формування їхнього світогляду в цілому. Це досягається завдяки специфічним особливостям змісту трудового навчання.

Систематична участь учнів у колективних трудових процесах створює основу для виховання таких важливих для сучасної людини якостей, як комунікативність, взаємодопомога, сприймання здорового духу суперництва.

У процесі формування технологічних понять і вмінь учнів краще засвоюють закономірності розвитку природи та суспільства і включаються в активну діяльність. Поєднання навчання з продуктивною працею забезпечує дієвість їхніх поглядів і переконань, сприяє досягненню єдності світогляду та повсякденної практичної поведінки.

Підвищення ефективності трудового навчання в загальноосвітніх навчально-виховних закладах значною мірою залежить від професійної майстерності, компетентності вчителя, його творчого підходу до організації навчально-виховного процесу.

Отже, завдання, які повинні виконувати учні, мають відповідати загальноосвітнім програмам з трудового навчання, можливостям навчального закладу, місцевим традиціям і враховувати інтереси школярів. Дуже важливо поєднувати засвоєння умінь – обробки різних доступних матеріалів з виготовленням корисних виробів для школи, сім’ї, ремонтом навчально – наочних посібників, тощо.

При вирішенні завдань даної проблеми, з’ясувалося, що систематичне використання на практиці знань, умінь та навичок якими повинні володіти учні дає змогу створити їм уявлення про предмети праці, технічний процес, знаряддя та організацію праці з певної сфери людської діяльності, формувати відповідні вміння, навички та якості особистості, притаманні трудівнику й громадянину суверенної України.

Отже, зміст навчання за будь – яким видом трудової діяльності визначається з дотриманням основних дидактичних вимог (науковість, доступність, посильність, реалізація внутрішньо предметних і міжпредметних зв’язків, політехнічна спрямованість, врахування статевих та регіональних особливостей).

VIII.  Додатки

1.

Тести

Технічні види праці

6 клас

Конструкційні матеріали та їх вибір

1.   Сталь — це...

□  сплав заліза з вуглецем, у якому вуглецю міститься менше 2 %;*

□  сплав заліза з вуглецем та іншими компонентами, у якому міститься понад 2 % вуглецю;

□  сплав заліза з кремнієм, у якому кремнію міститься більше 2%.

2.   Чавун — це...

□ сплав заліза з вуглецем, у якому вуглецю міститься менше 2%;

□    сплав заліза з вуглецем та іншими компонентами, у якому міститься понад 2 % вуг­лецю;*

□ сплав заліза з кремнієм, у якому кремнію міститься менше 2%.

3. Сталь тонколистова — це...

□    лист металу завтовшки 0,2—2 мм;*

□    лист металу завтовшки 0,02—0,2 мм;

□    лист металу завтовшки З—4 мм.

4.  Латунь — це...

□ сплав міді з цинком;*

□ сплав міді й олова з доміш­ками алюмінію, кремнію, свинцю та інших елементів;

□ сплав заліза з вуглецем.

5.   Дюралюміній — це...

□ сплав алюмінію з міддю,марганцем та магнієм;*

□    сплав міді з кремнієм, цин­ком та алюмінієм;

□ сплав міді з магнієм та цинком.

6.   Бронза — це...

□ сплав міді й олова з доміш­ками алюмінію, кремнію, нікелю та інших елементів;*

П сплав міді й чавуну з доміш­ками алюмінію, кремнію, свинцю та інших елементів;

□ сплав міді з магнієм та цин­ком.

7.   Міцність — це...

□ властивість металу не руй­нуватися під дією різних наван­тажень;*

□ властивість металу протиді­яти проникненню в нього будь-якого іншого тіла;

□ властивість металу руйнува­тись під час механічних наванта­жень.

     8. Крихкість — це...

□  властивість металу не руй­нуватися під дією різних наван­тажень;

□  властивість металу протиді­яти проникненню в нього будь-якого іншого тіла;

□ властивість металу руйну­ватися під впливом ударів.*

9.      Пружність — це...

□  властивість металу, не руйнуючись, змінювати свою форму під дією зовнішніх сил і зберігати її після припинення дії сил;

□  властивість металу віднов­лювати свою форму після припи­нення дії зовнішніх сил;*

□       властивість металу руйнува­тися під час механічних наван­тажень.

10.    Твердість — це...

□    властивість металу не руй­нуватися під дією різних наван­тажень;

□  властивість металу протиді­яти заглибленню в нього іншого, твердішого тіла.*

□ властивість металу руйнува­тися під час ударів.

11. Пластичність — це...

□ здатність металу, не руйну­ючись, зберігати змінену форму після припинення дії сили;*

□ властивість металу руйнува­тися під час ударів;

□ властивість металу не руй­нуватися під дією різних наван­тажень.

Робоче місце верстатника

1.   Чи потрібно перевіряти на­дійність з'єднання контура зазем­лення з корпусом верстата під час роботи?

□ Тільки за потреби;

□ обов'язково перед почат­ком роботи;

□ не потрібно.*

2.   Які інструменти та пристрої мають бути на робочому місці верстатника?

□   Тільки ті, які потрібні для певної роботи;*

□    усі, які є в наявності;

□   ті, які дав черговий учень.

3.  Чи можна вмикати верстат без дозволу вчителя?

□ Так;

□ ні;*

□ так, з дозволу вчителя.

4.  Чи обов'язково має бути на верстаті захисний екран?

□ Це тільки погіршує види­мість оброблюваної заготовки;

□ обов'язково;*

□ взагалі не потрібен.

5. Чи потрібно прибирати з верстата вимірювальні інстру­менти під час роботи на ньому?

□Лише за потреби;

□ обов'язково;*

□ необов'язково.

6.   Чи обов'язково манжети ру­кавів мають щільно прилягати до зап'ястків рук?

□ Необов'язково;

□ обов'язково;*

□ за бажанням верстатника.

7.   Чи потрібна захисна огоро­жа на верстаті?

□ Це тільки погіршує види­мість оброблюваної заготовки;

□ обов'язково;*

□ взагалі не потрібна.

8.   Чи можна вимикати верстат без дозволу вчителя після вико­нання роботи?

□Так;*

□ ні;

□так, з дозволу вчителя.

9.   Чи треба надівати спецодяг для роботи на верстаті?

□ Необов'язково;

□ обов'язково;*

□ за бажанням верстатника.

10.          Чи потрібно знати будо­ву верстата під час роботи на ньому?

□ Необов'язково;

□ потрібно;*

□ за бажанням верстатника.

Обробка тонкого листового металу

1.   Жерстю називають листову сталь завтовшки...

□ 0,1—0,3 мм;

□ 0,2—0,5 мм;*

□ 0,3—0,9 мм.

2.   Жерсть випрямляють...

□ металевим молотком масою 100—150 г;

□ пресом;

□ киянкою.*

3.   При розмічанні рисувалку тримають з нахилом...

□ до лінійки;

□ від лінійки;*

□ паралельно лінійці.

4.   Для рубання міді й алю­мінію зубило загострюють під кутом...

□ 15—20°;*

□ 20—30';

□ 30—45';

□ 60°.

5.   Метал рубають...

□ на плиті;*

□ у плоскогубцях;

□ на дерев'яному бруску;

□ у лещатах.

6.   Працювати зубилом слід...

□ стоячи;*

□ сидячи;

□ у будь-якому зручному по­ложенні.

7. Чи можна користуватися напилками без ручок?

□ Можна;

□ можна, лише в рукавицях;

□ не можна.*

8.  За ручку напилка потрібно братися...

□ правою рукою;*

□ лівою рукою (для лівші);*

□ обома руками.

9.  Що називають білою жер­стю?

□ Листовий алюміній;
□  листову сталь, пофарбовану в білий колір;

□ листову сталь, покриту з обох боків тонким шаром олова.*

* Правильна відповідь.

Література

1.  Трудове навчання: б кл.: Підруч. для загальноосвіт. навч. закладів В.М. Мадзігон, Г.А. Кондратюк, Г.Є. Левченко та ін. — К.; Ірпінь: Перун, 2006.— 192 с.

2. Терещук Б.М., Туташинський В.І., Сидоренко В.К. Трудове  навчання. Технічні види  праці. Підруч. для б кл. загальноосвіт. навч. закладів. — К.:Навч. кн., 2006. — 208 с.

2.

 

Підсумковий урок-гра:

 «Естафета» із розділу «Проектування виробів»  (5 клас)

Мета: повторити матеріал теми, закріпити та розширити знання учнів, формувати навич­ки та вміння спостерігати і ро­бити висновки, узагальнювати й експериментувати; розвивати ло­гічне мислення, інтерес до ви­вчення предмета.

Методичні рекомендації: за­здалегідь оголосити учням про проведення підсумкового уро­ку; ознайомити їх із вимогами до знань, умінь та навичок із теми, конкретизувати завдання, домаш­ні заготовки, поділити клас на дві приблизно рівносильні гру­пи, обрати капітанів.

Хід уроку

I.     Слово вчителя.

До підсум­кового уроку ви готувалися про­тягом усього часу вивчення цієї теми. Тому сподіваюсь на ваші змістовні відповіді, активність, кмітливість і головне — повагу до своїх суперників. Бажаю всім успіхів. Розпочинаємо гру.

II.Організаційна частина.

 Ка­пітани команд інформують про готовність до змагань.

III.  Хід змагань.

1 етап «Вікторина»

Умови гри

1. Кожний гравець команди по черзі відповідає лише на одне запитання.

2.   На перше запитання відпо­відає гравець першої команди, на друге —

    другої команди і т. д.

3.  На обмірковування відво­диться 3 с.

4.  За правильну відповідь за­раховується 1 бал, за неповну — 0,5 бала.

5. За підказку команда штра­фується на 0,5 бала.

Запитання вікторини

1.  Що називають робочим міс­цем у майстерні?

2.  Чи може учень залишати ро­боче місце під час заняття?

3.  Який інструмент має бути на робочому місці?

4.  Які основні причини трав­мування під час виготовлення виробів?

5.  Яких правил особистої гі­гієни має додержуватись учень?

6.  Які обов'язки чергового в майстерні?

7.  Як необхідно діяти під час виникнення пожежі?

8.  Що називають технологіч­ним процесом?

9.  Які ти знаєш типи ліній? Для чого їх застосовують?

10. Як наносять розмірні лі­нії на кресленні?

.    11. Що позначають латин­ською літерою 8?

12.Для чого в кресленні за­стосовують масштаб?

13.Що називають креслен­ням деталі?

14.З якої частини деревини найбільш доцільно виготовити ручку для сокири?

15.Деревина яких дерев на­лежить до твердих порід?

16.Що виготовляють із по­дрібнених відходів деревини?

17.Що виготовляють із шпо­ну?

18.Зі скількох шарів шпону виготовляють фанеру?

2 етап «Конкурс  чомучок»

Капітани обирають трьох найкмітливіших учасників зі своїх команд, які працюватимуть біля дошки за індивідуальними за­вданнями, записаними на карт­ках. Відповіді давати письмово на окремому аркуші паперу, за­значивши номер картки і своє прізвище.

Завдання

 1. Чому не можна здмуху­вати тирсу, ошурки з верстака?

 2. Чому в кресленні засто­совують масштаб?

 3. Чому ліси називають «ле­генями планети»?

 4. Чому не можна вигото­вити виріб за фотографією?

5. Чому при виконанні креслень застосовують різні типи зображень?

 6. Чому кришку верстака зроблено з дуба?

 7. Чому рами для вікон, дверей, підлоги роблять із сосни?

 8. Чому фанеру важко роз­ламати?

З етап «Конкурс «Оригінально, швидко, вірно»

Кожний гравець однієї коман­ди ставить запитання команді-суперниці (домашня заготовка). Правильна відповідь оцінюєть­ся 1 балом. Неправильно по­ставлене запитання штрафуєть­ся 0,5 бала, штрафується 1 балом учень, який поставив запитання, але сам не може на нього відпо­вісти. За оригінальне запитання додатковий 1 бал.

4 етап «Конкурс «Експериментатори»

Завдання. Визначити породу де­ревини.

1.  Розглянь зразки різних по­рід деревини. Порівняй тексту­ру 2-3 зразків деревини з тексту­рою порід деревини, зображених на малюнку.

2.  Поясни, в чому їх схожість та відмінності (напрямок воло­кон, розміщення і товщина річ­них кілець, колір, запах, смолянистість тощо).

3.  Замалюй текстуру розгляну­тих зразків та форму листя дерев.

Заповни таблицю.

Назва дерева
Порода деревини
Міцність деревини
Колір деревини
Вік дерева
Форма листя
Текстура деревини
Застосування

Умови гри

1.  Якщо учень допустив по­милку, то її виправити може на­ступний гравець, але команда штрафується 0,5 бала.

2.  За кожне правильно ви­конане завдання зараховуєть­ся 1 бал.

3.  Команді-переможцю за­раховуються 2 додаткових бали.

4.  Виконання робіт обмежу­ється часом, який витратила команда-переможець.

5.5 етап «Будь уважним»

Обери правильний варіант відповіді. Правильна відповідь — 1 бал,

 1. Який інструмент необ­хідно розміщувати на робочо­му місці?

А. весь комплект інструмен­тів для обробки певного виду матеріалів;

Б. лише той інструмент, який потрібен для роботи.

2. Чи можна здмухувати тирсу, ошурки з робочого місця?

А. дозволяється, за умови вико­ристання окулярів, респіраторів;

Б. дозволяється за умови дріб­них ошурків;

В. не дозволяється ні в яко­му разі.

             3. Яким кольором фарбують механізм підвищеної небезпеки?

А. фіолетовим;

Б. чорним;

 В. червоним;

Г. жовтим.

 4. У яких сферах діяльності людина використовує креслення?

А. у будівництві;

Б. у ракетобудуванні;

В. у машинобудуванні;

Г. у спорті.

 5. Як називають природний малюнок на обробленій поверх­ні деревини?

А. текстура;

Б. рисунок;

В. поздовжні смуги;

Г. річні кільця.

6. Що виготовляють із по­дрібнених відходів деревини?

А. ДСП;

 Б. ДСП, фанеру;

 В. фа­неру;

Г. Фанеру;

Д. ДВП.

IV.                         Підбиття підсумків уроку.

Вчитель оголошує результати зма­гань, вітає команду переможців, виставляє оцінки.

3.

 

Професійна орієнтація.

     Виходячи із змісту програми трудового навчання необхідно забезпечити розв’язання одного із завдань: - створення умов для професійного самовизначення, обгрун­тованого вибору професії з урахуванням власних здібнос­тей, уподобань та інтересів; надаю професіограми деяких професій за допомогою яких можна проводити профорієнтаційну роботу з робочих спеціальностей.

Професіограма столяра

Зміст праці. Предметом пра­ці столяра є деревина. Він займа­ється обробкою деревини, виго­товленням виробів з неї, за необ­хідності — їх монтажем на буді­вельних об'єктах. Залежно від виду деревини робітник цієї про­фесії виконує роботи з білого де­рева (хвойні і м'які листяні поро­ди) і червоного дерева (тверді цінні листяні породи). Столяр — багатопрофільна професія. Спеці­аліст цієї професії виготовляє ме­блі (м'які, корпусні, офісні), бере участь у будівництві (виготовлен­ня та монтаж дверей і вікон, ме­блів, що вбудовуються, перегоро­док, врізання замків, ручок, обли­цювання стін дерев'яними пане­лями, а також виготовлення будь-яких виробів з дерева: біго­вих лиж, вішалок, карнизів та ін.).

Столяр у своїй роботі, працю­ючи з деревом та матеріалами, що заміняють дерево, застосовує ме­талеві шурупи, скоби, цвяхи, клеї, матеріали, необхідні для облицю­вання, обтягування, обробки де­рев'яних виробів (плівками, лака­ми, фарбами, тканинами).

Умови праці. Можуть бути різними залежно від виду викону­ваних робіт. Якщо столяр бере участь у виготовленні виробу, то, як правило, він працює в примі­щенні —у майстерні чи в цеху. Ро­боче місце столяра — найчастіше верстат. Столяр закріплює де­рев'яні заготовки на верстаті, ро­бить розмітку й виконує обробку виробу за кресленням. Пиляння й обробку деревини робітник може виконувати як вручну за допомо­гою традиційних інструментів (пилки, рубанка, фуганка, долота, свердла, стамески), так і на спеці­альних верстатах (тоді в обов'язки столяра входить контроль за ро­ботою верстата і якістю виробу), залежно від розмірів і специфіки виробництва. У тому разі, якщо столяр здійснює монтаж виробів (вбудованих меблів, вікон, дверей та ін.), робочим місцем столяра є ті об'єкти, на яких виконуєть­ся монтаж. Для монтажу робіт­ник повинен мати необхідний інструмент.

До шкідливих факторів належать: високий рівень шуму в приміщеннях, дерев'яна стружка і пил, сильні запахи об­робних розчинів (лаки, віск, фарби, клеї тощо), а також мож­ливість отримання травми.

Галузі застосування. Сто­ляри потрібні на фабриках з виробництва меблів, вікон, дверей, будь-яких виробів з дерева, а також у відділах і на підприємствах, що здійснюють монтаж і ремонт дерев'яних виробів. Професія столяра за­требувана в будівництві при зведенні і реконструкції бу­динків та в організаціях, що за­ймаються ремонтом квартир, бу­динків і офісів, для виготовлення й установки вікон, дверей, підві­конь, порогів, поручнів і для вну­трішньої обробки приміщення (на­приклад, оздоблення стель, обли­цювання стін, плінтусів тощо). Про­фесія столяра має застосування в машинобудуванні й інших галузях, пов'язаних з розробкою і виготов­ленням техніки. Столяр працює й у модельному цеху, де виготовляє зменшені макети майбутніх авто­мобілів чи іншої техніки з дерева.

Спілкування в праці. Столяр може трудитися як індивідуально, так і в бригаді. Необхідне уміння працювати в команді, взаємодія­ти з іншими співробітниками ко­лективу. Спілкування носить вузь­копрофесійний характер.

Домінуюча професійна спря­мованість: людина — техніка.

Домінуючі інтереси: дерево­обробка; супутні — техніка, мате­матика, фізика, хімія.

Необхідні якості, знання та вміння. Столяр повинен мати до­бре розвинуту просторову уяву, щоб за кресленням представляти зовнішній вигляд виробу, етапи його  обробки,  види  з'єднання й т. і., гарний зір, точний окомір, щоб здійснювати контроль за точністю виконання і складання виробу; до­бре розрізняти кольори, щоб ви­ключити можливість браку. Оскіль­ки столяру доводиться визначати рівність та гладкість поверхонь де­талей, у нього має бути добре роз­винута дотикова чутливість рук.

Для успішної діяльності необ­хідні знання математики, фізики, хімії, креслення.

Перспективи професійного росту і кар'єри: підвищення роз­ряду, ускладнення виконуваних робіт, підвищення заробітної пла­ти. Столяр-початківець може ви­рости до фахівця, що планує ета­пи виготовлення виробу, розро­бляє нові способи деревооброб­ки тощо.

Можливий кар'єрний ріст: столяр — майстер — началь­ник групи чи цеху.

Можливе опанування спорідне­ної професії прямо на виробництві чи в технікумі. Найближча спорід­нена професія — тесляр. Можна стати також інженером-технологом або інженером-конструктором.

Затребуваність на ринку пра­ці висока.

Необхідний рівень освіти — початкова професійна.

             Професіограма фрезерувальника

Зміст праці: виробництво де­талей і металоконструкцію здій­снюється за допомогою різних операцій, що залежать від форми й розміру деталей та матеріалу, з якого їх виготовляють. Фрезеру­вання —  це один з видів обробки матеріалів (переважно металів, а також пластмас і дерева) різан­ням. Фреза являє собою багатоле­зовий різальний інструмент, що складається з корпусу й різальних зубців, призначених для обробки фасонних, гвинтових або спіраль­них поверхонь.

До обов'язків фрезерувальни­ка входить виготовлення деталей чи виробів за відповідними крес­леннями з урахуванням оптималь­ної технології й послідовності ви­готовлення, особливостей матері­алу і технічних можливостей вер­стата. Фрезерувальник проводить обробку металів на горизонталь­но -, вертикально - й універсально - фрезерних верстатах. Він раціо­нально організовує своє робоче місце; планує послідовність вико­нання фрезерних операцій; готує необхідні інструменти (фрези, ви­мірювальне приладдя) і матеріал; виконує операції відповідно до технологічної документації. Спеці­аліст цієї професії прорізає канав­ки і пази на валах, обробляє пло­щини й бічні поверхні деталей, по­рожнини складної конфігурації, корпуси різних машин і механізмів, нарізає зубці шестерень і ті Після закінчення роботи він здійснює контрольно-вимірювальні опера­ції — перевіряє, чи відповідає де­таль установленим розмірам.

Професія належить до катего­рії занять із середнім фізичним навантаженням.

Умови праці:  Робоче місце фрезерувальника — цех чи май­стерня, обладнані фрезерувальни­ми верстатами, укомплектовані не­обхідними інструментами, добре освітлені. До шкідливих факторів відносять: підвищений рівень шуму, блиск оброблюваного мета­лу, напружена одноманітна поза.

    Галузі застосування, можли­ві місця роботи: заводи з виго­товлення металоконструкцій  і де­талей, верстатобудівні, автомобіле - та суднобудівні підприємства; фірми, що займаються будівель­ним дизайном, та ін.

Домінуюча професійна спря­мованість: людина — техніка.

Домінуючі інтереси: метало­обробка;

супутні — техніка, ма­тематика, фізика.

Необхідні якості, знання та вміння. Для успішної професійної діяльності необхідні чітка коорди­нація і точність рухів рук; зосеред­жена увага. Під час проведення контрольно-вимірювальних опе­рацій важливе значення має роз­винутий окомір, дотикова та суглобово-мускульна чутливість. Кваліфікований фрезерувальник повинен знати будову верстатів та вміти керувати ними, знати техніч­ні характеристики та кінематичні схеми верстатів, технологію оброб­ки деталей на них. Крім того, йому треба засвоїти призначення й умо­ви та правила застосування фрез, їх заточування, особливості матері­алів. Необхідні також знання з фізи­ки, математики, хімії, креслення.

Медичні обмеження: пору­шення опорно-рухового апарату (одноманітна напружена поза під час роботи на верстаті), плоско­стопість, вади зору, захворюван­ня серцево-судинної і дихальної систем, шкірних покривів, пору­шення слуху (за ритмом роботи верстата фрезерувальник визна­чає його справність).

Споріднені професії: токар, стругальник, свердляр, шліфу­вальник.

Токар — працює на токарно-гвинторізних верстатах. Він обточує за допомогою різців цилін­дричні, конічні і фасонні поверх­ні, розсвердлює і розточує отво­ри в заготовках, нарізує спеціаль­ними різцями різьбу.

Стругальник — працює на спеціальних стругальних верста­тах, які призначені для обробки методом стругання різцями різних типів (прохідними, чистовими, під­різними, відрізними) поверхонь деталей різної геометричної фор­ми і розмірів, виготовлених із ста­лі, чавуну, кольорових металів.

Свердляр — обробляє деталі на свердлильних верстатах, які призначені для свердління, роз­свердлення отворів за допомо­гою свердел, зенкерів, розверток. Крім того, він виконує розточу­вання циліндрів і шліфування ци­ліндричних поверхонь.

Шліфувальник — обробляє метали, пластмаси й інші кон­струкційні матеріали різанням за допомогою шліфувальних кру­гів, сегментів, шкурок.

До споріднених професій нале­жить також зуборізальний та ін.

Перспективи професійного росту і кар'єри: підвищення про­фесіоналізму, автоматизму вико­нуваних операцій; розробка спо­собів технологічних рішень з удо­сконалення прийомів виготов­лення деталей; підвищення роз­ряду; ускладнення видів робіт.

Ад­міністративний ріст: начальник групи, начальник цеху (навчання в технікумі чи університеті).

Можливість перекваліфіка­ції: фрезерувальник може пере­кваліфікуватися на споріднені професії: токаря, шліфувальника, свердляра, зуборізальника, стру­гальника. У разі продовження навчання, може опанувати про­фесію техніка чи інженера з тієї або іншої спеціальності.

Необхідний рівень освіти — початкова професійна.

4.

 

План-конспект  відкритого уроку технології

Клас 10

Тема. Створення банку ідей на основі зібраної та проаналізованої інформації.

Мета: Закріпити знання про сутність творчості, зміст та технологію створення банку ідей; формувати вміння створювати банк ідей передбачуваних об'єктів проектування. Розвивати творче та логічне мис­лення, просторову уяву. Виховувати свідоме ставлення до навчання наполегливість, вимогливість, акуратність, патріотизм.

Тип уроку. Комбінований.

Обладнання:ПК, зошит, креслярське приладдя

Проект. Технологія художньої обробки деревини випилюванням.

Література:

    Коберник О.М. Технології:10кл.: підручник / О.М.Коберник, А.І Терещук, О.Г.Гервас [та ін.] – К.:Літера ЛТД, 2010. – 160с.: іл..

     Мадзігон В.М. Трудове навчання: 10кл.: Підруч. Для загальноосвіт.  навч.  закл. / В. М. Мадзігон, Г. А. Кондратюк та ін.. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2006. – 192 с.: 46-68.

План проведення уроку

І. Організаційна частина (2 хв.)

ІІ. Основна частина (40хв.)

1. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (8 хв.)

2. Повідомлення теми, мети, завдань уроку (2 хв.)

3. Вивчення нового матеріалу (10 хв.)

4. Практична робота (20 хв.)

      ІІІ. Заключна частина (3 хв.)

1.     Підсумок уроку. Рефлексія.

2.     Домашнє завдання.

Повторити конспект, створити ескіз майбутнього виробу.

Хід уроку

І. Організаційна частина

• Перевірка присутніх.

      ІІ. Основна частина

1. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів

       Тестовий контроль знань.

1. Визначте та охарактеризуйте основні джерела інформації.

2. Що називають Інтернетом? Охарактеризуйте його можливості.

3. Які існують способи пошуку інформації в мережі Інтернет?

2. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

Учитель записує на дошці тему уроку, повідомляє навчальну мету та визначає такі завдання уроку:

• визначити послідовність створення банку ідей;

• створити власний банк ідей передбачуваних об’єктів проекту­вання.

3. Вивчення нового матеріалу

Створення банку ідей

Чи може процес творчості бути керованим?

Чи може людина навчитися робити творче відкриття?

І до сьогодні серед учених немає одностайної думки стосовно відповіді на ці та подібні запитання. Завжди існували науковці, які висловлювали думку, що творчі відкриття — це результат випад­ковості, сфера підсвідомого, непов’язана з логікою та інтелектом. Інші вчені, ґрунтуючись на ідеях І. П. Павлова, В. М. Бехтєрева, вважають, що процес творчості може відбуватися на заниженому рівні активності свідомості або на рівні підсвідомості. Але це тра­питься, якщо йому передувала розумова робота з накопичення пев­ної інформації про досліджуваний об’єкт.

Сьогодні спеціальні дослідження показують, що творче від­криття можливе тоді, коли дослідницький пошук підготовлений системою знань і йому передує напружена розумова діяльність ви­нахідника. Після цього мозок за певний проміжок часу синтезує проведену роботу у вигляді творчої ідеї. Спрощено це виглядає так, ніби в комп’ютер уводять певний обсяг інформації, а через деякий час, коли він обробить її за спеціальною програмою, видає розв’язок задачі.

Людина за власним бажанням може розвинути в собі вміння, здібності, риси характеру, спрямовані на вироблення творчих, оригінальних ідей, що дасть змогу створювати чи відкривати щось нове, практично в будь-якій галузі людської діяльності, а не лише у сфері виробництва. Серед таких умінь творчого характеру, що мо­жуть бути сформовані, вважають уміння створювати банк ідей та пропозицій.

Одним із завдань створення такого банку є впорядкування ін­формації з метою її аналізу, що прискорює процес вироблення твор­чих ідей і, відповідно, створення нового об’єкта чи його вдоскона­лення.

      Створення банку ідей. На попередніх уроках ми розгляда­ли, як накопичувати та систематизувати потрібну інформацію для проекту, а також збирали та систематизували інформацію. Сьогодні ми будемо працювати з цією інформа­цією — відбирати ідеї, аналізувати, ставити чи уточнювати на ос­нові зібраної інформації завдання проекту .

     Пошук інформації, яка стосується певної проблеми або галузі виробництва, супроводжується її накопиченням. Досить часто ве­ликий обсяг інформації не лише «загромаджує» комп’ютер, але й залишається не використаним у дослідницькій роботі. Тому ми будемо намагатися впорядкувати та систематизувати знайдену інформацію, щоб більш якісно скористатися зібраним матеріалом, який було накопичено під час дослідження й вивчення проблеми.

Кожну знайдену ідею необхідно проаналізувати, виділивши по­зитивні та негативні сторони. Якщо мова йде про виготовлення певного виробу, необхідно з’ясувати, як даний об’єкт буде розв’язувати поставлені завдання (проблему), чи буде зручним у користуванні, задовольняти встановленим технологічним вимо­гам тощо. Інакше кажучи, працюючи над створенням конкретного об’єкта, дизайнер переглядає всі можливі шляхи розв’язку пробле­ми, що проявляється у вигляді набору образів майбутнього виро­бу — банку ідей та пропозицій. Проте, мова тут іде не лише про можливі форми майбутнього виробу у вигляді замальовок чи ескізів, а й добір конс­трукційних матеріалів, комбінації різноманітних ідей, зміни в ко­льорі, варіанти компоновки складових частин виробу, товарного вигляду. До банку ідей ми будемо повертається протягом усього періоду роботи над проектом, доповнюючи його і перегляда­ючи ті чи інші пропозиції для використання в роботі. Отже, підсумовуючи, відзначимо, що головним правилом ство­рення банку ідей є: скопійовані або виконані власноруч рисунки, замальовки, ідеї у вигляді записів — увесь обсяг накопиченої ін­формації, який може стати в нагоді під час виконання наступних етапів проектування виробу який необхідно зберігати та класифі­кувати.

З чого починають створення банку ідей? Як правило, дизайнери використовують так звану клаузуру.

Клаузура — це великий аркуш паперу, на якому презентовані різноманітні варіанти майбутнього виробу в загальному вигляді, з прорисовкою окремих частин чи деталей. Аркуш із клаузурою по­винен мати завершену композицію стосовно виробу чи проекту в цілому. Під час такої роботи можна застосовувати будь-які зобра­жувальні засоби — від власноруч виконаних малюнків та ескізів до кольорових і скопійованих зображень.

Під час створення клаузури проявляється творча фантазія дизайнера, уміння застосовувати зібрану інформацію про до­сліджувану проблему чи об’єкт проектування. Тому аркуш кла­узури може містити зображення, які відображають асоціатив­ні, фантастичні, природні аналогії, якими користується дизайнер, чи скопійовані рисунки, фотографії з інших джерел. Дизайнер може коротко відобразити суть ідеї з відповідними написами, запитаннями, декількома варіантами розв’язків проблеми тощо.

Отже, банк ідей та пропозицій має складатися з комплексу інформації, яка стосується об’єкта проектування і відповідає за змістом та кількістю певному етапу проектування виробу. Проте для загального випадку, з метою класифікації зібраної інформа­ції, структуру банку ідей можна представити у вигляді схеми (Рис. 3).

4. Практична робота

Створити клаузуру, проаналізувати її, розробити ескіз майбутнього виробу   

 4.1. Поточний інструктаж

• слідкувати за дотримуванням вимог, що ставляться перед учнями;

• допомагати учням у разі потреби;

• звертати увагу учнів на типові помилки та хиби під час вико­нання практичної роботи;

• відзначати правильність навчальних дій учнів.

ІІІ. Заключна частина

 Підсумок уроку

По закінченню практичної роботи слід узагальнити всі ті недоліки, які допускали учні у процесі її виконання.

Проаналізувати їх та вказати учням, щоб у майбутньому вони не допускали таких помилок. Продемонструвати правильно виконані роботи. Дати загальну характеристику роботи учнів. Виставити оцінки за практичну роботу учнів.

Рефлексія (усвідомлення набутих знань, виконаної роботи)

1. Що нового ви дізналися на уроці?

2. Чи можна скористатись отриманими знаннями у повсякденно­му житті?

3. Де і за яких умов це може бути?

Домашнє завдання.

Повторити конспект, створити ескіз майбутнього виробу.